На 12-й сесії Рівнеради все почалося ніби ненароком. Встав один депутат, запропонував голосувати по земельних питаннях, окремо. Більшість погодилася. А потім хтось, поки обійдемося без прізвищ, виступив із твердженнями, що якась фірма ставить кіоски незаконно та не платить податків. Власника фірми на сесії не було, щоб спростувати чи підтвердити інформацію. А тому депутати із фракції “Наше місто” “не зрозуміли питання: виявили, що воно було не до кінця вивченим” й вирішили за краще утриматися або взагалі не голосувати. Натомість депутати з фракції “Наша Україна” щось таки зрозуміли й почали захищати фірму та кіоски. 18 голосів “за” не вистачило, щоб продовжити оренду землі для торгових точок, які розповсюджують, ні не зброю, наркотики чи горілку, а всього-на-всього газети, журнали та книжки.
Незначне земельне питання, одне-єдине, забрало у депутатів понад півтори години робочого дня, тоді як 40 інших, ще стільки ж. А після цього усі ПОВИННІ ВІРИТИ, що газета не має ніякого стосунку до мережі, яка її розповсюджує.
Невблаганна історія
Плутанина виникла навколо кіосків ТзОВ фірми “Марк”, саме так 12 років тому називалася структура, яка відома сьогодні рівнянам під назвою “ОГОпрес”. Півроку знадобилося, щоб зібрати необхідні документи та погодження на продовження оренди земельних ділянок під кіоски. Як розповіла директор “ОГОпрес” Тетяна Данилова, фірма кілька місяців стояла у земельній черзі, очікуючи розгляду цього питання на сесії. Нарешті дочекалася. Й тому дивно було почути, що щось не гаразд з паперами.
— Твердження про те, що документи були неправильно оформлені — абсурд, — аргументує свою позицію пані Тетяна. — Лише у травні, після того як депутати “завізували” його, пакет документів зміг потрапити на сесію. Інакше самі ж депутати просто не допустили б їх до сесії. На розгляд було подано пакет необхідних документів на продовження оренди землі для шести кіосків. Чотири з них працюють із 28 жовтня 1999 року. Інші два — нові. Ми вклали чималі гроші у спорудження зупинки “Кооперативний технікум”, де планувалось функціонування одного з нових кіосків. Це район, де немає жодної “точки” продажу преси, проте, очевидно, депутати на таке не зважають.
Документи на продовження оренди землі зареєстровані ще у грудні 2002 року і пройшли всі необхідні інстанції: від управління торгівлі до земельної комісії та виконкому.
Щотижня у кіосках продають продукції на три тисячі гривень. Тут реалізують не лише “ОГО”, а й усі урядові й незалежні місцеві та всеукраїнські видання. Тому позиція депутатів, які утрималися, видалася Уповноваженому Комітету свободи слова та інформації, головному редактору газети “ОГО” Віктору Данилову досить дивною. Розцінювати це як звичайне непорозуміння пану Віктору важко:
— Можна припустити, — каже він — що я чимось не подобаюся двом-трьом депутатам, які живуть в одному зі мною будинку, й тому вони утрималися від голосування. Але, щоб 30 чоловік не зрозуміли питання, це про щось говорить. Керівництво міста не раз висловлювало незадоволення критичною тональністю газети “ОГО”, яка має спільних з мережею “ОГОпрес” власників. До мене неодноразово дзвонили щодо тих чи інших матеріалів та “необ’єктивного” ставлення журналістів до теми. Тому позицію Рівнеради розцінюю як тиск на газету. Виступати відкрито проти чиновники не наважуються, тому шукають інші методи боротьби із друкованим словом.
Сліпуча плутанина
З вуст секретаря Рівнеради під час розгляду питання, як свідчать присутні на сесії депутати та журналісти, прозвучала інформація про те, що “вони податки не платять, а кіоски стоять”. На жаль, Андрій Грещук вже не пам’ятає, що говорив під час засідання й зазначив, що для цього потрібно прослухати стенограму. Отож будемо чекати дозволу.
Заборгованість із податків категорично заперечує Тетяна Данилова:
— Дехто висуває претензії, що фірма не платила земельний податок. Це неправда. Довідки про регулярну сплату земельного податку були подані у тому ж пакеті.
Усі документи та дозволи з погодженнями депутатів Тетяна та Віктор Данилови демонстрували на прес-конференції, яку провели у понеділок у редакції газети.
На засіданні виконкому, яке відбулося напередодні сесії, стверджує Віктор Матчук, всі проголосували “за”. Ні в кого з присутніх не виникло зауважень до фірми “Марк”, документи були підготовлені згідно з вимогами чинного законодавства.
— Якщо ж депутати не підтримали рішень виконкому, вони висловили недовіру діям та рішенням виконавчого комітету, — вважає пан Матчук. — І складається у Рівному дивна ситуація, коли морозивом торгувати можна, цигарками можна, а газетами НІ?
Доводиться констатувати, що закиди на незаконність місцезнаходження кіосків мережі “ОГОпрес” — безпідставні. Пояснення-виправдання депутатів, що вони щось не так зрозуміли, не мали часу ознайомитися і т.д., видаються ще дивнішими. Як же вони тоді взагалі до сесій готуються? Невже папери на своїх столах, як першокласники букварик, бачать уперше?
Навіть коли на сесії прозвучало прізвище співвласника фірми “Марк” й головного редактора газети, не всі збагнули, хто він такий, цей Данилов. Хай собі буде депутатом та головою фракції “Наша Україна” у Рівненській обласній раді. Врешті-решт можна списати “деякі непорозуміння з документами” на політичну орієнтацію пана. І назвати позицію тих, хто з якихось причин не голосував чи утримався, політичною розправою.
Непримиренна позиція
У депутатів не піднялася рука… відкрито висловити свою позицію. Аргументацію “проти” знайти не вдалося, а “за” заборонили. Принаймні, таку інформацію має Віктор Данилов. За його словами, напередодні сесії, як повідомили деякі депутати, було засідання фракції “Наше місто”, де обранцям дали вказівки, як себе поводити під час розгляду питань. Не послухатися депутати-чиновники не змогли, адже годуються вони, тобто отримують зарплату з міського бюджету.
Натомість у бізнесу шматок хліба таки відтяли. Якщо доведеться закрити кіоски, інформує Тетяна Данилова, будемо звільняти людей, які продають газети. Без кіосків, звісно, Видавничий дім “ОГО” проживе.
Є й ще один цікавий нюанс. У Рівному нараховується понад 100 об’єктів, які не мають дозволів на оренду землю. До них поки що таких претензій рівнерадівці не висловлювали.
А що чиновники та депутати нерідко ображаються на статті, може підтвердити кожен журналіст, який працює у цій царині. Не раз і не два доводилося особисто мені чути “Ну не можна ж так, лише критикувати. Ми от і добрі справи робимо. А ви як напишете, то у нас руки опускаються…”
