Володимир Родіонович виховав двох синів і трьох онуків. Він був полковником авіації і все життя присвятив військовій справі. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Без важких наслідків не обійшлося — у Володимира Родіоновича виявили рак.
Володимир Родіонович народився 24.04.1947, йому було 64 роки. Військовий, за службовим обов’язком він разом із родиною чимало їздив по світу. До Києва його родина переїхала із Чехословаччини. Тут сини Володимира Родіоновича закінчили школу. Був військовим аташе в посольстві України в Німеччині в званні генерала. Призначення відбулося ще при президенті Леоніді Кучмі.
Батько Віталія особисто контролював успішність сина.
— Кожен день після школи я заходив у кімнату до батька і розповідав, які отримав оцінки. Якщо якась робота не виходила, мені не потрібно було навіть питати, чи можу я після школи піти пограти з моїми друзями. У той час як вони шуміли перед будинком, я мав сидіти в кімнаті і так довго займатися, щоб наступного разу я міг бути краще, ніж усі інші, — розповідав про тата старший чемпіон.
Наполягав, щоб Володимир став військовим…
Після закінчення восьмого класу Володя відправився в медучилище — вступати на фельдшерське відділення. Але документи у майбутнього чемпіона світу з боксу приймати відмовилися, адже юному Володі тоді ще й 14 років не виповнилося. У приймальній комісії Кличку запропонували стати медбратом, але Вова відмовився. Батько наполягав, щоб Володимир став військовим (продовжив сімейну династію), а старший брат, який до того моменту вже займався боксом, запропонував прийти на тренування — спробувати себе у спорті. Так, у всьому наслідуючи Віталія, Володимир і опинився в боксерському залі.
