Про це повідомили на сторінці вишу в якому працював Богдан Прищепа.
Що відомо про трудовий та життєвий шлях відомого археолога:
Народився 14 серпня 1957 р. в с. Остапівка нині Миргородського району Полтавської області в сім’ї вчителів.
У 1974 р. закінчив Рокитнівську середню школу № 1 (Рівненська область) із золотою медаллю.
З 1974 р. до 1979 р. навчався на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Спеціалізувався з археології і музеєзнавства. Після закінчення університету отримав кваліфікацію історика-археолога, викладача історії і суспільствознавства.
З 1979 до 1997 р. працював у Рівненському обласному краєзнавчому музеї науковим співробітником, завідувачем відділу охорони пам’яток історії та культури, завідувачем сектору археології, завідувачем відділу історії.
Керував археологічними експедиціями Рівненського обласного краєзнавчого музею, в ході яких проводилися дослідження городищ літописних міст Дорогобужа, Муравиці, Степаня, Пересопниці та інших археологічних пам’яток Рівненської області.
У 1998 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук по темі «Дорогобуж у Х–ХІІІ ст» в Інституті археології НАН України.
З 1997 р. працював в Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету на посаді доцента кафедри всесвітньої історії.
У 1999 р. за монографію «Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х–ХІІІ століттях» був нагороджений дипломом лауреата обласної літературно-мистецької премії ім. Бориса Тена.
З 2003 р. призначений директором Рівненської філії державного підприємства науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України.
Під його керівництвом проводилися рятівні археологічні розкопки в Острозі, Дубні, Рівному, на полі Берестецької битви.
Член Польового комітету Інституту археології НАН України.
Упродовж багатьох років керував археологічною практикою студентів-істориків і передавав досвід.
Громадська діяльність пов’язана з пам’яткоохоронною і краєзнавчою роботою. Як член Всеукраїнського краєзнавчого товариства брав активну участь у роботі науково-краєзнавчих конференцій.
У 2019 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «Погориння у Середньовіччі: населення, системи заселення, урбанізаційні процеси».
З 2023 р. працював професором кафедри суспільних дисциплін. Колеги відгукуються про Богдана Анатолійовича як про високопрофесійну, відповідальну, порядну людину та справжнього патріота України.
На особливу увагу заслуговує науковий доробок Богдана Анатолійовича. Дослідницький інтерес вченого складали пам’ятки слов’яно-руської доби та розвиток міських центрів середньовіччя на території історичної Волині. Перу вченого належать три монографії та понад сто наукових праць. Важливий внесок науковець зробив у вивчення давньої історії Острога, Дубна, Пересопниці, Дорогобужа, Корця, Рівного та інших середньовічних міст України.
![]()


