Історія однієї рівненської вулиці — це не лише старі будинки й спогади мешканців, а й невидимі сліди митців, які творили тут і залишили по собі мистецьку спадщину. Для відомого рівненського художника та скульптора Олега Безюка вулиця Поштова назавжди пов’язана з іменем його батька — Лева Леонідовича Безюка, талановитого скульптора-монументаліста.
Лев Леонідович Безюк
Лев Леонідович народився у 1922 році, здобув академічну художню освіту та працював скульптором. Він також писав сценарії для кіно, проте вони так і не були екранізовані. Його життя було непростим — творити доводилося в умовах, далеких від свободи. Та попри всі труднощі, митець залишив по собі значні роботи і приклад людської порядності та внутрішньої сили.
У Рівному сім’я Безюків оселилася саме на Поштовій. Тут квартира стала водночас і майстернею: серед сімейних речей стояли ванни з глиною, інструменти й незавершені скульптури. У теплі дні скульптор переносив роботу у двір, і тоді весь простір наповнювався атмосферою творчості.
«Поштова для мене — це місце, де переплелися буденність сімейного життя й мистецтво батька», — згадує Олег Безюк.
Дитинство Лева Безюка минуло в Ташкенті. Там він навчався в авіаційній школі, воював на фронті, а після війни вступив до художнього училища. Саме у Ташкенті він зробив перші кроки у мистецтві й відкрив для себе багатство східної культури. Цей досвід відобразився у його ранніх скульптурах, де класична форма поєднується з декоративністю та колоритом Сходу.
З Рівним митця пов’язала його курсова робота — оздоблення залізничного вокзалу. Ліпнина, виконана його руками, збереглася до сьогодні. Саме після цього Лева Безюка запросили переїхати до Рівного та надали житло на Поштовій. Тут пройшли його найщасливіші роки, тут він творив і знаходив натхнення.
Творчість Лева Безюка є невід’ємною частиною мистецької історії Рівного другої половини ХХ століття. Його роботи — це не лише мистецтво, а й культурні документи часу. Попри критику та звинувачення в «буржуазному націоналізмі», він залишив по собі слід у культурному просторі міста.
На жаль, після смерті митця у 1980-х роках більшість його робіт і матеріалів передали до краєзнавчого музею, а доля частини з них залишилася невідомою.
«Його спадщина живе і в мені, адже моя творчість багато в чому є продовженням його пошуків», — каже син.
Олег Львович Безюк
Олег Безюк, народжений у 1959 році, пішов мистецьким шляхом батька. Закінчив Львівську академію декоративно-прикладного мистецтва, працює у живописі, скульптурі та кераміці. Його твори зберігаються в музеях і приватних колекціях по всьому світу, а монументальні скульптури встановлені в Таїланді та Туреччині. Сьогодні він продовжує не лише творити, а й берегти пам’ять про свого батька.
Історія Лева Леонідовича Безюка — це приклад того, як особистий простір стає частиною культурної пам’яті міста. Поштова для сім’ї Безюків була не просто адресою, а місцем, де народжувалися твори мистецтва і формувалася духовна спадщина. Сьогодні цю пам’ять продовжує Олег Безюк, зберігаючи і розвиваючи батькові ідеї. Так, Поштова залишається символом поєднання сім’ї та мистецтва, а історія одного будинку перетворюється на історію цілого покоління творців.
