Працювати чи хворіти?

Останнім часом типовою стає ситуація: директор, заступник, головний бухгалтер, начальник підрозділу, менеджери переносять застуду чи якусь іншу недугу “на ногах”. Вони бояться залишити робоче місце навіть на кілька днів, щоб не “завалити” справи. Простіше звичайним працівникам. Лікарняні на три-шість днів — часте явище у великих колективах. А якщо хвороба серйозна і вибиває з колії на місяць-два?

Стовідсоткова допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується:
1) застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС;
2) одному з батьків, або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від катастрофи на ЧАЕС;
3) ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
4) особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”.
Крім того, особам, віднесеним до категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях та спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди і назад, з виплатою допомоги з державного соціального страхування незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку.

Краще не ризикувати

— Якщо це якась легка хвороба, наприклад, грип або застуда, я на лікарняний не йду, — каже начальник відділу постачання одного з рівненських підприємств Олег. — Працюю, бо роботи завжди багато. Або домовляюсь з керівництвом і відлежуюсь кілька днів удома. Коли ж захворів серйозно (були проблеми з серцем), звичайно, брав лікарняний.
— Звичайно, лікуюсь і йду на лікарняний, особливо якщо є температура, — каже монтажник будівельної фірми Володимир. — Я часто працюю на висоті, тому краще не ризикувати.
— Хворіти не маю часу. За вісім років роботи на лікарняному була лише один раз, — відверто зізнається директор ТзОВ “Меблі-Каприз” Світлана Годинюк.

“Це просто зайвий клопіт”

Будемо вважати, що лікар переконав нас залишитись вдома і почати лікування. Тоді брати чи не брати листок непрацездатності?
Деякі роботодавці ігнорують лікарняні листки — їм вигідніше обійтись без них.
— Якщо лікарняний виписано лише на три-п’ять днів і допомогу все одно виплачуватиме підприємство, для нас це просто зайвий клопіт, — пояснює директор одного з приватних підприємств міста Олександр. — Але людей у фірмі працює багато, тому всі, без винятку, приносять лікарняні. Це додатковий контроль за тим, чи працівник не пропускає роботу без поважних причин.
Директор ТзОВ “Меблі-Каприз” Світлана Годинюк очолює досить великий колектив.
— На щастя, працівники хворіють не дуже часто. Звичайно, лікарняні на термін до шести днів, які оплачуємо ми, нам не вигідні. Та, згідно із законом, всі лікарняні приймаємо до уваги і проводимо офіційно.
— Однозначно невигідно, — наводить свої аргументи керівник приватної фірми Сергій. — По-перше, можна помилитись і виплатити допомогу тому, хто не має на неї права або не в тому розмірі. Тоді до нас можуть застосувати штрафні санкції. Якщо ж виявиться, що за лікарняним все ж таки треба було заплатити, а ми не дали людині цих грошей, то працівник може звернутись зі скаргою вже на мене. Вважаю, що у цьому ділі дуже багато бюрократії. Краще я заплачу людині за тих декілька днів без зайвих папірців. Але навіщо тоді мені платити внески у різні фонди?

Головне – стан хворого

– працівник порушував режим, встановлений йому лікарем, або без поважних причин не з’явився у призначений строк на медогляд, у т.ч. на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) або медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). При цьому він втрачає право на допомогу, починаючи з дня порушення, на строк, визначений комісією.
– травмувався або захворів при вчиненні ним злочину.
– навмисне заподіяв шкоду своєму здоров’ю, щоб ухилитися від роботи, або симулював хворобу.
– утратив працездатність під час перебування під арештом або проходив судово-медичну експертизу.
– перебував на примусовому лікуванні, призначеному за постановою суду.
– втратив працездатність внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного оп’яніння або в результаті дій, пов’язаних з таким станом.
– ворів під час відпустки без збереження зарплати, творчої або навчальної відпустки.
Видача листка непрацездатності залежить не тільки від встановленого діагнозу та стану хворого, а й від специфіки його роботи.
Головний лікар поліклініки №2 м.Рівного Олег Шрам підкреслює: лікар, провівши клінічний огляд, визначає, працездатна людина, чи ні, й на основі цього виписує їй листок непрацездатності. А от чи потребує хворий лікарняного листка — вирішує він сам, лікар перш за все надає медичну допомогу.
— Інколи виникає ситуація, коли пацієнт лікується тиждень і спочатку йому не треба було лікарняного, але з часом виникла необхідність отримати його. У такому випадку листок непрацездатності відкривається тим днем, коли про це заявила хвора людина. Тобто, його можна відкрити сьогодні на сьогодні, сьогодні на завтра, але ніяк не на вчора.
— Заключення про видачу лікарняного залежатиме не тільки від встановленого діагнозу та стану хворого, а й від специфіки його роботи, — продовжує розмову завідуючий терапевтичним відділенням цієї ж поліклініки Василь Кректун. — Візьмемо таке захворювання, як міозит. Людина, яка має сидячу роботу, працює в окремому кабінеті, може вважатися працездатною. Тобто, вона може лікуватись без відриву від роботи. І, навпаки, якщо вона працює на вулиці, на будівництві, заключення буде: непрацездатний.
— Згідно із статистичними даними нашого лікувального закладу, можу сказати, — продовжує Василь Кректун, — що враховуючи сезонність протягом року, на першому місці серед захворювань, за якими видаються листки тимчасової непрацездатності, стоять гострі респіраторні захворювання та грип. Часто беруть лікарняні у зв’язку з бронхітом, гіпертонією, радикулітом, артрозом, ішемічною хворобою серця, травмами. Ще раз наголошу: головне — не лікарняний, а стан хворого. Спостерігаючи за перебігом захворювання, лікар не тільки призначає лікування, а й вимагає від пацієнта прийти на черговий огляд в певний день, незалежно від того, на скільки днів виписаний лікарняний. Наприклад, лікарняний може бути виписаний на десять днів, а хворому призначено прийти через чотири. Якщо людина не з’явиться — лікар робить запис у графі “порушення лікарняного режиму”. Це може стати причиною невиплати допомоги за місцем роботи…
Хворіти не хоче ніхто. Та що ж робити, коли кожне наступне покоління хворобливіше за своїх попередників? Напевно, саме час керівникам зайнятися питаннями профілактики та оздоровлення своїх підлеглих. Адже масове відвідання басейну або фітнес-клубу все ж таки краще, ніж колективні “культпоходи” в ресторан. Тоді й лікарняних буде значно менше.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху