Наші пращури були переконані, якщо на свято Наума розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання і набереться розуму. Окрім того, це була найзручніша пора, коли усі роботи у полі завершені і сільські діти можуть здобувати освіту.
Приготування до школи були справжнім обрядом. Напередодні Наума батьки відвідували учителя і домовлялись про оплату: за науку сина чи дочки потрібно було забезпечити вчителя дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на Різдвяні свята. Увечері до дому майбутньго учня з букварем приходили батько хресний, щоб заучувати з дитиною перші літери. Посеред хати ставили пісну діжку, застеляли її кожухом і гість, взявши ножиці, підстригав хрещенника – “щоб добре в голову лізла наука”. А господиня тим часом готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання.
Відправивши дитину до школи, батьки зверталися з молитвою до святого Наума, щоб наука добре дітям давалася: “Батюшка Наум, виведи сина на ум”.
Хоч згодом терміни навчання і були перенесені, давню традицію і досі вшановують. Так у Рівненській ЗОШ №4 вже кілька років поспіль до Дня святого Наума для першокласників влаштовують свято “Сто днів у школі”. У святковій урочистій атмосфері школярики мають можливість показати, чого вони вже навчились, а також скуштувати традиційної пшоняної каші.
– Ми, українці, маємо не забувати звичаїв наших предків, адже вони надзвичайно мудрі, – розповідає класний керівник 1-Б класу ЗОШ №4 м. Рівного Світлана Боровець. – Ось і цього року влаштували у школі свято до Дня святого Наума з піснями, танцями, частуванням традиційною кашею, щоб не лише показати батькам здобутки першокласників, а й розповісти дітям про покровителя їхньої щоденної науки. Віримо, що під опікою святого Наума наші вихованці зростатимуть мудрими й добрими.
Зі святом Наума пов’язані приказки й повір’я.
Прийшов Наум – пора братися за ум.
Я не знаю ні “аз”, ні “буки” – прийде Наум і змусить до науки.
За народними віруваннями, у ці дні вовки ходити зграями починають. І тільки на Йордань їх розженуть постріли мисливців.
