Цього чоловіка колоритної зовнішньості "колеги" з місцевої Асоціації жебраків, колишніх в'язнів та ветеранів боротьби з тверезим способом життя називають "Рембо".
Під кінець “робочого” дня він перераховує пачку купюр. Вдень він переважно спить на лавці біля Свято-Воскресенського собору.
Зустріч вночі з ним і його “колегами” не обіцяє нічого доброго. Попри щоденне вживання великих доз низькопробного алкоголю, вони є досить міцними, порівняно не старими чоловіками, що звикли до екстремальних ситуацій.
