Процедура присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку

Присвоєння кадастрового номера є важливою частиною оформлення права власності людини на землю. Без цієї процедури на сьогодні власник земельної ділянки не зможе її продати, подарувати або відчужити в інший спосіб. Про основні етапи та деякі проблеми цієї процедури розповідає юрист центру права РОГО «Комітет виборців України» в м. Сарни В’ячеслав Горбенко.

Відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року за № 749 (з подальшими змінами та доповненнями), для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник документації із землеустрою або уповноважена ним особа звертається до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки, пред’являючи паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою (представником) – також і документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи.

Ця особа відповідному органу подає такі документи:

– заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки;

– копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою – також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;

– документацію із землеустрою;

– копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів – для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби;

– файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі – обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством;

– документи про внесення плати за перевірку обмінного файла.

Увага! Інформація про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінний файл) складається землевпорядною організацією – суб’єктом підприємницької діяльності на земельну ділянку згідно з договором між нею і конкретним громадянином та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством. Потім цей обмінний файл разом з іншою поданою документацією перевіряється двома державними структурами. Спочатку територіальним органом Держземагентства, потім впродовж трьох днів цей орган передає її через засоби електрозв’язку до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» – адміністратора автоматизованої системи, де документацію знову перевіряють. За вказані державні послуги з перевірки обмінного файлу громадянин-оформлювач однієї земельної ділянки має сплатити 60 гривень.

У випадку невідповідності якихось даних в обмінному файлі, виявлених за результатами перевірки, державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» – адміністратор автоматизованої системи – та територіальний орган Держземагентства повертають документацію із землеустрою громадянину для виправлення недоліків і таких повернень, як показує практика останніх місяців, є чимало.

Якщо в обмінному файлі були виявлені помилки і його було повернуто назад, то виникає питання: хто відповідальний за виправлення недоліків та помилок у землевпорядній документації і оплачуватиме за повторну її перевірку?

Аналізуючи вказаний Тимчасовий порядок, слід зазначити, що механізм повторної оплати за другу перевірку обмінного файлу та іншої землевпорядної документації в ньому конкретно не прописаний. Тобто, немає чіткої вказівки на те, що потрібно знову платити за здійснення роботи з повторної перевірки обмінного файлу. Але на практиці громадянин, який усунув недоліки і помилки в обмінному файлі і подав його до територіального органу Держземагентства, знову сплачує 60 гривень за проведення повторної перевірки.

З огляду на ці недоліки законодавства, на нашу думку, повторну плату за неякісне оформлення обмінного файлу, має нести не громадянин, а організація, яка займалася оформленням землевпорядної документації, відповідно до укладеного з нею договору.

Насамкінець зазначимо, що в разі виникнення суперечок із землевпорядними організаціями та вказаними вище державними органами ліпше проконсультуватися з юристом, адвокатом.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху