Обговорюючи актуальну на сьогодні проблему раку, головний лікар онкодиспансеру Григорій Максим’як навів деякі статистичні дані. Виявляється, Рівненщина займає далеко не останнє місце (хоча й не перше) за рівнем захворюваності. Нині на обліку знаходиться 15 тисяч хворих. Проте, це не точна цифра. Перше місце в області посідає рак молочної залози, далі йдуть рак шлунка та прямої кишки.
Сьогодні стало набагато легше працювати з онкохворими, оскільки запрацювала державна програма “Онкологія”.
— Завдяки цій програмі обласний онкодиспансер отримує необхідні специфічні медикаменти, — розповідає пан Максим’як. — Так, торік прийшло препаратів на суму мільйон 600 тисяч гривень, а цьогоріч очікуємо медикаментів більш як на два мільйони. Хоча, повністю забезпечити безоплатне лікування ці надходження не можуть. Але ті медикаменти, які ми отримуємо — специфічні (деякі з них коштують до тисячі доларів). Не кожен пацієнт може собі це дозволити. Держава ж, у свою чергу, не може забезпечити громадянам повністю безоплатне лікування.
Проте програма “Онкологія” — значна допомога у цьому питанні, зважаючи на мізерні кошти, які виділяє бюджет області. Адже 6 тисяч гривень у місяць на диспансер, де знаходяться понад 250 хворих — майже ніщо. Інколи хворі обурюються, що доводиться докуповувати препарати. Проте лікувати онкозахворювання досить дорого.
Торкнулися й проблеми своєчасного звернення до лікаря. Спеціалісти стверджують, що рак — це хронічне захворювання. І результат залежить від того, коли людина починає лікуватися. Лікарі гарантують повне одужання хворого, якщо рак виявлено на ранній стадії. Виявлення захворювання на другій стадії дає лише 58 відсотків гарантії, на третій — усього 35, а про четверту говорити не варто. Та й вартість лікування залежить від стадії хвороби. Чим раніше виявили рак — тим дешевше обійдеться лікування. Проте, лікарі із розпачем констатують: люди звертаються лише “коли припече”. Зазвичай, у таких випадках вже важко чимось зарадити.
У розвинутих країнах таку проблему вирішили через систему страхування. Якщо хворий звертається на ранній стадії будь-якого захворювання, лікування йому обходиться майже дарма (за рахунок страховки). Якщо ж він запустив хворобу, його гаманець може значно схуднути. Тому більшість іноземців виявляють хворобу на ранній стадії.
Частенько причиною запізнілого звернення є “лікування” у знахарів. Завідувач відділення пухлин молочної залози Петро Якимчук навів приклад:
— Виявивши у жінки злоякісну пухлину, ми її успішно прооперували. Через деякий час у неї з’явилася пухлина в іншій залозі. Та замість того, щоб звернутися до спеціалістів, хвора почала “лікуватися” у знахаря-сусіда. Через дев’ять місяців, коли вона таки прийшла до нас, зробити щось було вже неможливо.
Пан Якимчук також зупинився на проблемі самого процесу лікування. Більшість хворих на рак бояться навіть чути цю назву. Тому у диспансері створена добровільна організація “Тополя”, куди входять прооперовані раніше жінки. Вони допомагають перебороти страх нинішнім хворим, повірити у себе.
