Головний редактор журналу “ВІТАЄМО!”, ведуча програми “Ранкова кава” Ольга Данилюк ділиться своєю таємницею, що не любить каву. Та роздумами про найважливіше завдання людини – завжди лишатися людиною.
Зізнаюсь, я не люблю кави. Хоча веду програму під назвою “Ранкова кава”, а тепер і є редактором журналу, темою свіжого номера якого є саме кава. Чи то мінлива натура Близнюків тому причиною, чи віра в те що “неможливе можливо” – не в тому річ. Просто не п`янію від кавового аромату, не відрізняю арабіку від робусти, не насолоджуюся спогляданням пінки на стінці чашки. І не комплексую щодо цього. Смаки в кожного свої.
А взагалі, мова не про це. На деякі речі можна дивитись вузько, а можна – доволі широко, вбачаючи в них певний символічний підтекст. Це вже в мені освіта філософа-релігієзнавця заговорила. Отже, з філософської точки зору кава – це наснага жити і перемагати, адже багатьом вона справді дає насамперед заряд бадьорості. А з іншого, не менш філософського, боку – це атмосфера невимушеного спілкування. “Ходімо на каву”, – це ж означає не обов`язково смакування робустою до серцебиття. Швидше це – запрошення до щирості, до відвертості. Від якої серце може забитись так само, як від міцної кави… “Ходімо на каву” – це довірливе спілкування. Саме таке, якого прагнемо у програмі “Ранкова кава”, з деякими гостями якої знайомимо в цьому номері журналу.
З багатьма з цих людей спілкуємось і після виходу програм – значить, вдалим було кавування, дарма, що під час зйомки лишень робила вигляд, що сьорбала. “Головного очима не побачиш”, – говорив дещо з іншого приводу герой Сент-Екзюпері. А я скажу: неважливо, що в чашці, важливо, чи цікава і щира ваша розмова. Чи маєте чим поділитись один з одним. Наші гості – мають. І щедро діляться своїм досвідом, мудрістю, порадами, успіхом з вами.
Що ж до другого символічного значення кави, як заряду енергії для життєвих перемог, то коли як не зараз вірити в перемогу і прагнути її. Герой центрального інтерв’ю цього номера – людина, яка не з чужих слів, а з власного досвіду боротьби знає, що таке перемоги і втрати учасників Революції гідності та АТО. Бо задовго до початку Майдану вже перебував у вирі національно-визвольного руху. Наше спілкування з Романом Ковалем вийшло, як на мене, також доволі відвертим – без кави, але зі спільними думками про майбутнє України. Дізнайтесь більше про мого співрозмовника і ви.
А ще кава – це просто гарячий напій, що так доречно зимової пори. Інколи вона пахне шоколадом, а шоколад – це свято. Свято ж – справді на порозі: Миколая, Новий рік, Різдво… Попри всі негаразди, ми вітатимемо у ці дні рідних і близьких, даруватимемо їм щирість поглядів і слів, тепло рук і сердець. І підноситимемо молитви до Бога за всіх, хто нам дорогий, хто відіграє важливу роль у нашому житті. І віритимемо, що вони також моляться за нас. А разом ми проситимемо в Бога миру в нашій рідній державі Україна. А під мирним небом буде і достаток, і кохання, і дружба, і нові життєві перемоги. Зігріваймося серцями в холодні зимові дні, даруймо один одному щирість душ і віритимемо, як маленькі діти, у диво. Не забуваючи, що його творцем може стати кожен із нас.
Варто лише повірити… Адже, як сказано у Святому Письмі, “по вірі вашій дано буде вам”.
Приємного вам читання свіжого випуску журналу “ВІТАЄМО!”. Він вже у продажу )
БІЛЬШЕ ПРО ЖУРНАЛ “ВІТАЄМО!”:
ogo.ua/articles/view/2014-12-12/57582.html
