Рівненський блогер Юлія Новак написала свій погляд на усі ці трагічні події.
“Реквієм Життю” від небайдужого блогера
“Внучко, то так сам Бог велів: ховати (хоронити)дітям своїх батьків. А ховати батькам своїх дітей – то проти Божого закону, проти закону людського. Ворогам такого не бажають”, – пригадую слова моєї Бабусі, яка втратила Сина.
Ми всі в очікуванні під кабінетом жіночої консультації. Тато ходить з кутка в куток по коридору, мама розмовляє по телефону, я читаю інформаційні стенди щодо планування вагітності та вигодовування грудьми… Хвилюємось за нашу Танюшу і наше ненароджене немовля. Сьогодні ми дізнаємось: хто у нас буде – хлопчик чи дівчинка… Я хочу, хлопчика, батькам – аби здоровеньке було. Я з Танюшою уже обрали імена. І, навіть, відчуваємо, що обов’язково у дитини будуть голубі очі, як в її Тата, розкішне кучеряве волосся, як у Мами, і Бабусин характер командира… Але хто ж у нас буде? Цікавість рве мій мозок.
