До Рівного назавжди повертається військовослужбовець Юрій Лук’янчук. Наш земляк віддав життя за свободу України під час запеклих боїв на Донеччині. Його серце зупинилося ще восени 2024 року, проте довгі місяці офіцер вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно тіло воїна вдалося офіційно ідентифікувати, тож тепер громада зможе гідно вшанувати пам’ять свого земляка.
Усіх небайдужих рівнян закликають прийти та віддати шану полеглому бійцю. Церемонія прощання з Юрієм Лук’янчуком відбудеться у четвер, 9 липня, о 10:00 на майдані Незалежності в обласному центрі. Після мітингу-реквієму заупокійну службу проведуть у стінах Свято-Пантелеймонівської церкви. Земний спочинок Герой знайде на Алеї Героїв цвинтаря «Нове».
Від авіатехніка до відомого рівненського коваля
Юрій Лук’янчук народився 11 травня 1970 року в німецькому місті Магдебург у родині військовослужбовця. Через професію батька сім’я часто переїжджала, тому дитинство Юрія минуло в Казахстані та Білорусі. Згодом юнак вступив до Слов’янського авіатехнічного училища, де опанував спеціальність інженера-світлотехніка.
До нашого міста чоловік перебрався у 2006 році. Саме в Рівному Юрій знайшов справу свого життя — захопився ковальством та виготовленням ножів. Його авторські вироби були відомі своєю міцністю та красою. Згодом цими унікальними клинками навіть нагороджували найкращих українських бійців.
Стояв горою за побратимів та рятував життя своїм ремеслом
Коли на сході України розпочалася антитерористична операція, коваль без вагань приєднався до лав прикордонної служби. До початку великої війни він також активно волонтерив. Юрій безкоштовно передав бійцям на передову понад десяток власних ножів.
Дружина загиблого Захисника пригадує один зворушливий випадок:
«Він завжди стояв горою за своїх побратимів. Збирав гроші, щоб привезти автівки та забезпечити підрозділ усім необхідним. Коли Юрій ще не служив, він багато волонтерив і більше десяти своїх ножів роздав військовим. Був відгук від морпіха, що у ближньому бою цей ніж врятував йому життя. Ковальство було головним захопленням чоловіка. Його ножами згодом нагороджували найкращих бійців».
З перших днів повномасштабного вторгнення рівнянин знову взяв до рук зброю. Він захищав країну у складі 33-ї окремої механізованої бригади. На жаль, 31 жовтня 2024 року 54-річний старший лейтенант Юрій Лук’янчук загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
У захисника залишилися любляча дружина, двоє дітей, мама та сестра. Редакція «ОГО» висловлює найщиріші співчуття родині, друзям та побратимам нашого Героя. Вічна пам’ять.
Читайте також: У Рівному попрощалися із полеглим військовослужбовцем Вадимом Домашиним
