Міський голова стверджує, що неодноразово висловлював своє ставлення до цього питання голові облдержадміністрації Миколі Сороці. Водночас, адміністрація марно сподівається після передачі отримати якісь гроші з державного бюджету. Минулоріч з Києва, за словами голови, надійшло чотири мільйони. Ці гроші він не отримає, впевнений міський голова, у нього їх вилучать і передадуть місту (“він” — певно мається на увазі голова ОДА, — авт.). Тому в передачі підприємства Віктор Чайка не бачить здорового глузду. Для прикладу він нагадав завод тракторних запасних агрегатів, який нібито подали на реєстрацію в Рівненський район, а все інше залишили місту. Якщо у когось виникне час та бажання, міський голова рекомендує сходити й помилуватися, як виглядає залишена інфраструктура на вул. Данила Галицького.
— Директора заводу абсолютно не хвилює стан будинків, які більше схожі на сараї без вікон, без дверей та опалення, — каже пан Чайка. — Ми йому мало руки-ноги не викрутили за два будинки на Павлюченка та Соборній, щоб він хоч їх привів до ладу протягом восьми місяців. Хіба ж буде районне підприємство перейматися тим, у якому стані знаходиться житло його працівників?
Не слід забувати й про екологічний аспект, коли вітри з “Рівнеазоту” дмуть у сторону міста й приносять до нас “свіже” (з хімікатами) повітря.
“Рівнеазот” забиратимуть разом з проблемами
Категорично проти передачі ВАТ "Рівнеазот" на баланс Рівненського району міський голова Віктор Чайка.
Якщо у когось є бажання змінити його юридичну податкову адресу, тобто перенести прописку з Рівного у Рівненський район, хай забирає завод разом з інфраструктурою, каже міський голова. Адже в мікрорайоні розташовані житлові будинки, поліклініки, школи, позашкільні дитячі заклади, магазини. Крім будівель та людей є ще й проблеми, а також питання утримання та обслуговування житлового масиву. Зрозуміло, якщо заберуть завод, то позбавлять місто можливості звертатися до адміністрації заводу з приводу утримання соціальної інфраструктури, де мешкає близько 40 тисяч чоловік.
Поділитися:
