Василь Басараба “Столичні села”

Столичні села зовсім не величні
Колишня слава десь уже в імлі,
Минула ген. Лиш імена навічно
Лишила нам з перейдених століть.
Там Пересопниця. А там Дорогобуж,
Князівські пишні древні городи.
Цей край іще до краю не забув,
Як люди звідусюд стікалися сюди.
Той ранок був у відблисках води
На берегах, де хвилив трави вітер,
Де під валами гордих городиш
Так безтурботно бавилися діти.
Вже тих людей і тих столиць нема,
Мовчать далеких днів дереворити…
Лише тоді історія німа,
Як випада з глухими говорити.