Неділя 7 ранку, дзвінок з 93 бригади” Віка у нас 200 й із Здолбунова, Жук Василь 1991 р.н, потрібно забрати, дай контакти військомату! Скинула контакти обласного воєнкома. Власне, його робота. Проходить півгодини телефонують з військкомату:
– Як забрати 200-го з Красноармійська?
Вибачте, перше що вирвалось:
– А як забирали інших, він же далеко не перший?
– А у нас такого юридичного механізму як забирати не має.
Як мобілізовувати і забирати у мами сина є , а як повернути хоча б тіло додому – не має.
Інші батьки відразу, як чули то відразу самі їхали забирати. А тут сім`я бідова, троє дітей, Василь був за старшого… Словом вирішую їхати і забирати сама.
– Які мені потрібно з собою документи, щоб його забрати?
– А не знаємо…
– А виїжджаю, за півгодини буду у військкоматі, дізнайтесь що потрібно і підготуйте…
Через 20 хвилин телефонує воєнком:
– Віка, відбій. Зараз не треба їхати забирати. Там багато “200” і в них труни закінчились….
Словом ми виїхали в той же день. Купили труну, виїхали. По дорозі вночі в Черкаському нам дали форму і берци. Щоб достойно забрати солдата.
Приїжджаємо в Красноармійськ, а в моргу тіла немає. Пропонують шукайти в Дніпропетровську. Там в четвертому морзі теж нема. Через кілька годин знайшли у морзі лікарні ім. Мечникова. Але без копії паспорта нам тіло не видадуть, треба копія паспортаА у військкоматі лише облікова картка… І що робити нам, маючи тільки телефон при собі? За дві години родичі знайшли вдома копію паспорта відправили волонтерам телефоном, а ми по Інтернету скинули факс,. А тут ще довга черга задовідкою довідку. Адже тільки в один морг надходить до 30-50 чоловік, половина невпізнаних…
Патологоанатом як виписувала довідку близько 18 години запитала:
– Звідки ви? З
– Рівного.
– Ви хоч їли сьогодні?
– Зранку.
– Я теж, я зараз поділюся з вами бутербродом. Не думайте відмовитись.
Повечеряла з нею одним бутербродом на двох. Отримала довідку, хуууу, нарешті! Спускаюсь в морг за тілом, кажуть вам ще з прокуратури потрібно дозвіл отримати… І тут я зрозуміла, що бюрократія тільки починається…
Їду в прокуратуру Жовтневого району на Чернишевського 23. А там питають
– Вас допитували слідчі?
-А якого… мене допитувати?
– Ну як потерпілу…
– Яку потерпілу?
– Ну вам ще завтра на вул. Поля 1 на допит до слідчого на 8 ранку. Я кажу добре, але труна поки у вас постоїть…
– А вам без довідки її ніхто не віддасть.
Після мого ввічливого “в’єтнамського” набирають слідчого. Знов після “приємної” роз’яснювальної розмови, обіцяли почекати 20 хв. Бо вже 19.00 і робочий день закінчився. До свідчого встигли. Довідку видали швидко і навіть вибачились, майже о 20 їдемо в морг. А там зачинено… Достукались, забрали.
До речі, з Клеваня родичі теж виїхали своїм бузом забирати тіло з Херсону.
Завіса!
Ціла армія нероб-воєнкомів, чиновників, депутатів, урядовців змушують проходити через ці кола пекла родичів загиблих військових. Убитих горем дружин, батьків героїв, які віддали своє життя за Україну і наш з вам спокій.
Нардепи пишіть звернення в Міноборони, і розробіть механізм як забирати тіло патріота який захищав землю по якій ви ходите, їздите, на якій безпечно поки живете.
ХЛОПЦІ, ТІЛЬКИ ЖИВІТЬ!!!!
Джерело:
Статті до теми:
Чи можуть рівняни законно відмовитися від мобілізації?
У Рівненському обласному військкоматі немає добровольців
Мобілізовані з Рівненщини перед відправкою в АТО проходитимуть підготовку
