Рівненщина знову отримала трагічні звістки з фронту. У різних громадах області офіційно повідомили про загибель чотирьох військовослужбовців, які віддали життя, захищаючи Україну. Серед них – воїни, яких тривалий час вважали зниклими безвісти, а також молодий боєць, який поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Роман Трофімчук: понад рік родина жила надією
Зорянська громада повідомила про офіційне підтвердження загибелі жителя села Застав’я Романа Трофімчука, 1989 року народження.
Із 17 лютого 2025 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти після втрати зв’язку під час виконання бойового завдання на Донеччині. Рідні до останнього сподівалися на диво, однак ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше – захисник загинув під час виконання військового обов’язку на території Волноваського району Донецької області.
Тарас Копець: загибель підтвердили через понад три роки
Ще одна трагічна звістка надійшла до Локницької громади.
Офіційно підтверджено загибель жителя села Лінчин Тараса Копця, 1995 року народження. Солдат був оператором протитанкового відділення батальйону оперативного призначення Національної гвардії України.
Відомо, що військовий загинув ще 1 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Лише тепер після тривалих пошуків його загибель офіційно підтверджено.
Віктор Боровець: командир, який поліг на Донеччині
Також Локницька громада втратила ще одного свого захисника – Віктора Боровця, 1976 року народження, жителя села Яцьковичі.
Сержант був командиром бойової машини та командиром механізованого відділення механізованого взводу. Він загинув 26 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Після тривалого часу його загибель також офіційно підтвердили.
Микола Столяр: 24-річний боєць «Азову», який мріяв про мирне життя
Ще одна непоправна втрата спіткала Дубровицьку громаду. Під час виконання бойового завдання поблизу села Світле Покровського району Донецької області 8 січня 2026 року загинув житель села Осова Микола Столяр, 2001 року народження.
Микола навчався в Осівській школі та Дубровицькому професійно-технічному училищі. У 2020 році він став на захист України. Служив солдатом, оператором безпілотних літальних апаратів мінометної батареї оперативного призначення військової частини 3028 Національної гвардії України «Азов».
У громаді згадують Миколу як доброго, щирого та працьовитого хлопця. Він любив свою родину, особливо племінників, мріяв про власний будинок, мирне життя та щасливе майбутнє. Війна обірвала ці мрії.
У Героя залишилися мама Лідія Іванівна, брати Богдан і Сергій, сестри Наталія та Оксана.
Поховання захисника відбудеться 16 липня. За попередньою інформацією, траурний кортеж вирушить із Рівного близько 08:00, орієнтовно о 09:30–10:00 прибуде до Бережниці, а близько 10:30 – до села Осова.
Чин прощання розпочнеться о 12:00 від батьківського будинку, після чого відбудеться поховання. Жителів громади закликають утворити живий коридор шани та гідно провести Героя в останню путь.
Вічна пам’ять і слава всім Захисникам України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави.
