За словами Олени Медведєвої, чорною ниткою завтовшки 1 міліметр за допомогою техніки стібок вишито кожну букву всіх творів, які ввійшли у “Кобзар” 1840 року видання: “Думи мої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови”), “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”. Висота спеціально створеного шрифта сягає 5 міліметрів.
Вишиті на канві “дикий льон” сторінки, яких загалом 48, прикріплені до листків з повсті розміром 36,5 х 26 сантиметрів і скріплені за так званим японським старовинним методом переплетення книг. Між ними вміщено кольорові та монохромні вишиті репродукції ранніх картин Тараса Шевченка, в тому числі “Катерина”, “Тополя”, “Циганка-ворожка”, “Звільнення апостола Павла із темниці”.
Обкладинка фоліанта обтягнута світло-коричневою шкірою, на якій золотистими нитками написано автограф Тараса Шевченка і назва збірки.
Мистецький шедевр Олени Медведєвої став виявом її глибокого захоплення творчістю Тараса Шевченка та даниною вдячності йому за те, що зафіксував українську мову як видатну за своїми можливостями у колі інших мов.
Авторка показала, як нині працює над вишиванням текстів віршів Івана Франка.
Джерело: book-ua.net
