Жив був ліс. Жив він собі, жив і ні чим іншим серед своїх сусідів не виділявся, поки в якийсь момент через нього не проклали залізничну колію від станції Клевань, що неподалік Рівного, до заводу з виробництва фанери в смт Оржів.
Шлях був під’їзний, широку зону відчуження під нього ніхто не робив і дерева з чагарником виявилися притиснуті практично до залізничного полотна. Довгі роки поїзди “стригли” рослинність своїми бортами, не дозволяючи новим гілкам рости в габарит. Так і вийшов своєрідний тунель з живої рослинності.
З масовим поширенням цифрових камер і інтернетів “тунель” перестав бути надбанням виключно аборигенів і швидко став відомий на багато кілометрів в окрузі. Колишня тиша і спокій цього місця залишилися в минулому і тепер у “тунелі” людей, аки на Хрещатику у вихідні.
Найромантичніше місце Рівненщини – “Тунель кохання”
Насправді таких “тунелів” і “стін любові” в країні досить багато: скрізь, де дерева близько підступають до залізничних або трамвайних колій, можна спостерігати характерну “стрижку” у рослинності під габарит рухомого складу. Але клеванський “тунель” відрізняється від інших своєю протяжністю – його довжина понад 4 км.
І навіть незважаючи на одноманітність ракурсів і фотографій, з’їздити в “тунель кохання” однозначно потрібно. Об’єкт незвичайний і красивий. Думаю, з листям на деревах він гарний ще більше, але нам дісталися лише залишки колишньої осінньої величі, – пише у своєму фотоблозі Олег Тоцький.
Дістатися в “тунель кохання” можна як мінімум двома способами:
– Доїхати до Клеваня, наприклад, маршруткою від вокзалу в Рівному (ходять кожні 15 хвилин) і хвилин 20 прогулятися або залізницею, або по дорозі. Крім того, в Клевані зупиняються якісь поїзди далекого прямування;
– Прогулятися до іншого кінця “тунелю” від Оржева, але туди маршрутки ходять лише раз на 2 години. Зате цей спосіб менш популярний і в тій стороні “тунелю кохання” людей буде менше. Крім того, прямо від кінцевої маршрутки в Оржеві до “тунелю” через ліс веде мальовнича стежка.
Легенда про живий лісовий тунель
1. Ми вибрали перший варіант, увійшовши в “тунель” з боку Клевані, а повернулися з Оржева. Горловина станції Клевань:
2. Тут же можна зустріти різні раритетні будівлі:
3. Наближаємося до переїзду, поряд з яким починається “тунель”.
4. Дорога в сторону Рівного:
5. Кількість припаркованих біля заповітної колії автомобілів остаточно розвіяла сподівання на невелику кількість людей. Трохи віддалік можна помітити людину в червоному з баяном в руках (дуже символічно, враховуючи популярність місця). Громадянин з баяном почав розповідати нам новоспечену легенду про те, що “направо підеш – в Тунель кохання потрапиш, наліво підеш – на дорогу спокуси прийдеш…”
6. Початок “тунелю”:
7. Сам по собі “тунель” у першому наближенні ніяким тунелем не виглядає: дерева в багатьох місцях стоять зовсім не суцільною стіною, місцями є багато “дірок”, валяється навіть сміття. Лише погляд удалину ідентифікує характерну форму рослинності.
8. Приблизно ось так “тунель” бачить людське око.
9. Але якщо озброїтися чимось більш-менш довгофокусним, отримати легендарні “тунельні” фотографії дуже просто.
10. Якщо ви захочете з’їздити в “тунель кохання”, моя вам порада: робіть це в робочий день. Об’єкт забаянений настільки, що у вихідні (та ще і в гарну погоду) в “тунелі” не проштовхнутися.
11. У “тунелі” є представники будь-якого віку: від малого до старого.
12. “Тунель кохання” цікавий навіть без листя, уявляю, як тут красиво в теплу пору року. Обов’язково повернуся сюди навесні або влітку. А уявіть, яка краса тут взимку!..
13. На кожному квадратному метрі “тунелю” постійно відбувається генерація нових аватарок:
14. У хід ідуть усі підручні засоби!
15. Дивіться, як потрібно фоткатися 🙂
16. Багато з відвідувачів проходять лише перший кілометр тунелю” і повертаються назад. А ось в середині дещо порожньо. Не полінуйтеся пройти “тунель” повністю: по-перше, воно того варте, по-друге, зможете сфотографувати себе і “тунель” без сторонніх у кадрі.
17. Кріплення на шпалах красиво поросло мохом. Є в цій красі, правда, один неприємний момент – під’їзний шлях діючий і там іноді проповзає поїзд. Але проблема не в ньому самому, а в машинному маслі, яке стікає з тепловоза і залишається на високій рослинності, що пробивається крізь шпали. Беріть з собою взуття і штани, які не дуже шкода, тому що вже після перших кількасот метрів нижня частина одягу покривається чорним масляним нальотом.
Ой, не заздрю я весільним сукням наречених, які у великій кількості приїжджають сюди на фотосесії.
Фото: tov – tob.livejournal.com
