О 18.00 зібрали наряди РПС (роти патрульної служби – ред.) і начальник Рівненського МС УМВС Петро Єзгор провів інструктаж та розприділив їх на чергування по маршрутах.
– Добре, що ви прийшли, – каже Петро Єзгор. – Поїздіть з ними на затримання, на виклики, виберіть собі наряд РПС або слідчо-оперативну групу, побачите, як працює наша міліція.
Для початку вирішила посидіти в черговій частині, послухати, які будуть виклики. Подзвонила п’яна жінка, котра стверджувала, що коханий її ображає по телефону.
– Він мені дзвонить, я йому передзвонюю і він мене ображає, – плаче жінка. – Яке він має право? Що мені робити?
Чергові кажуть – до таких дзвінків уже звикли і не дивуються. Є у них навіть постійні «додзвонювачі», яких міліціонери уже знають по іменах. Щодня їм дзвонить хлопець Петя, який перебуває на обліку в психдиспансері, він одразу просто лається і кидає трубку. Ще телефонує жінка з Демидівки, яка не лінується набирати Рівненський міський відділ через код іноді по 200 раз на добу. Жіночка зазвичай мовчить, або інколи розповідає про нелегку долю життя в Демидівці.
– Бувають випадки, коли нам телефонують люди напідпитку і кажуть, що у них болить щось, – розповідає черговий, – ми кажемо, що їм в швидку потрібно дзвонити, а вони відповідають, що туди дзвонили і там їх уже послали, то дзвонять нам. А ми не можемо грубо відповісти людині, навіть коли та людина неадекватно себе поводить. Всі дзвінки, які надходять по лініях «102» (а їх налічується чотири) в Рівненський міський відділ, фіксуються та зберігаються протягом 30 діб та передаються в управління.
Послухавши дзвінки, вирішила поїхати на патрулювання з нарядом РПС. У дворі одного з будинків побачили компанію неповнолітніх хлопців. Міліціонери підійшли до них, запитали куди вони збираються, оглянули, попросили показати кишені і IMEI – коди телефонів.
– Ми маємо право проводити тільки зовнішній огляд, кишені обшукувати не можна, тому просимо, щоб самі показали їх вміст, – пояснюють правоохоронці. – А телефони перевіряємо обов’язково, чи не перебувають вони у розшуку. Так уже багато мобільних знайшли.
Оскільки неповнолітні хлопці знаходились на вулиці в стані алкогольного сп’яніння, та заперечували вживання спиртного, то їх забрали на освідчення.
А я пересіла в машину слідчо-оперативної групи – поступив сигнал від “Беркута”, що затримали чоловіка з речовиною, схожою на наркотики.
Чоловік поводився нахабно, кричав, що його права порушують. Речовину, схожу на наркотики, зважили в магазині та вилучили для експертизи. Чоловіка забрали на медичне освідчення.
А ми зі слідчо-оперативною групою поїхали “на труп”. Померла бабуся 99 років.
– Ми зараз виїжджаємо на всі трупи, – розповідає слідчий. – Людину не мають права поховати, поки ми не дамо довідку, що ознак насильницької смерті не виявлено. Бабцю ж теж можуть вбити, наприклад, з метою заволодіння житлом. Нема різниці скільки їй років.
Згодом ми повернулися у відділок і я знову опинилася в черговій частині. Подзвонила жінка з криком: “Дівчина вмирає в кафе, допоможіть!”. Черговий одразу направив туди дві патрульних машини і подзвонив у швидку, щоб переконатися, що медики вже виїхали. Незабаром патрульні передзвонили і повідомили, що п’яна дівчина, котра “вмирала”, витерла сльози і відмовилась від будь-якої допомоги.
Кілька дзвінків надійшло про насильство в сім’ї. Спочатку чоловік скаржився, що п’яна дружина чинить насильство, потім скаржились на чоловіка, на вітчима.
– А буває, що люди на тверезу голову дебоширять? – питаю.
– Буває, – кажуть міліціонери. – Але це поодинокі випадки. Переважно в стані алкогольного сп’яніння. Буває таке, що чоловік і дружина розлучені, але живуть в одній квартирі і сваряться-б’ються. А чим ми можем їм допомогти? Говоримо, що вихід один – роз’їжджайтеся. А люди не мають можливості роз’їхатися…
Пізніше слідчого викликали на вулицю сфотографувати машину таксі. Таксист стверджував, що п’яні клієнти влаштували бійку біля машини і розбили йому дзеркало.
Одразу ж доставили і «клієнта».
Хлопець був у стані алкогольного сп’яніння, з розбитою губою, розповідав міліціонерам, що він директор і що вони не мають права його затримувати. «Директора» посадили на лавочку у відділку, де він і заснув.
А тим часом з розважального закладу привезли компанію не дуже тверезих молодиків і чоловіка, котрий представився адвокатом. «Адвокат» розповів, що хлопці начебто його побили і він хоче написати заяву. Молодики стверджували, що ніякої бійки не було, проте замість того, щоб проводити ніч у міліції, краще б поїхали додому. Тому пропонували чоловіку перед ним вибачитись і йти додому. Проте «адвокат» сказав, що принципово напише на них заяву. У результаті хлопці написали зустрічну заяву, всім видали направлення на судово-медичне обстеження і перевірили, чи ніхто з них не знаходиться в розшуку.
– А ви свідків теж перевіряєте?, – цікавлюся.
– Звичайно! – відповідає черговий та посміхається. – А що свідок не може бути в розшуку? Може, його весь Інтерпол шукає, а ми зараз відпустимо його додому.
Поки компанія молодиків писала заяви, «директор», що спав на лавочці, намагався вийти з відділку. Проте, далеко не втік, правоохоронці одразу запросили його назад і посадили спати. А за «адвокатом» прийшли батьки і забрали додому. Всі ці події тривали близько двох з половиною годин.
– Це, мабуть, був його останній похід у розважальний заклад, – каже черговий. – Зараз батьки йому розкажуть все, що про нього думають.
– Ага, – сміюся, – розбудив їх о 5 ранку. Це в свої 26 років.
– Це ще нічого, – говорить черговий, – буває, дзвонить 30-річний чоловік і каже: «Мене мама додому не пускає, скажіть їй щось». А ми зобов’язані відправити наряд.
Зранку надійшов виклик про те, що 14-річний внук побив бабцю. І старенька викликала міліцію. Двічі дзвонив хлопець Петя, який вчергове висловлювався нецензурною лайкою, і ще якась жіночка, що скаржилася на тяжке життя.
Прокинувся «директор» і доказував, що він нічого нікому тут писати і підписувати не буде, разів з п’ять брехав міліціонерам, де він живе, кричав, що уже минає три години після його затримання і він може йти додому.
О 8 ранку я почала збиратись додому, чергові мінялись змінами.
– Ви з нами залишаєтесь на другу добу? – питають чергові з нової зміни.
– Ні, – кажу, – йду додому спати.
– От добре, що ви (журналісти – ред.) тепер з нами чергуєте, – говорять міліціонери. – Ото подивіться, яка у нас робота і з чим доводиться мати справу. І приходьте до нас іще.
Загалом за добу правоохоронці зареєстрували 63 повідомлення, серед яких вилучення зброї, наркотики, раптові смерті, крадіжки, тілесні ушкодження та нещасний випадок.
Читайте також:
Як журналіст провів ніч у міліції
