Війна змінює долі, але не ламає тих, хто має внутрішній стрижень. Історія Богдана Радчука — це шлях від мирної праці на Рівненській АЕС до командування підрозділом на найгарячіших ділянках фронту, від важких поранень і тривалої реабілітації — до повернення в цивільне життя з вірою, вдячністю й незламним переконанням: незалежність України виборюється щодня, спільними зусиллями фронту й тилу.
Його життя довгий час було пов’язане з енергією — тією, що живить міста й домівки. Богдан Радчук народився на Рівненщині, дитинство провів у Вараші, навчався в Одесі, а згодом повернувся на малу батьківщину, щоб працювати на Рівненській атомній електростанції. Він обрав шлях інженера, як і його батько, став слюсарем реакторного відділення. Здавалося, майбутнє було визначене — стабільне, мирне, професійне.
Від мирного життя до війська
24 лютого 2022 року перекреслило всі плани. Перший дзвінок того ранку Богдан зробив батькові. Без довгих розмов вони вирішили йти разом до військкомату. Так батько і син опинилися у лавах 61-го батальйону 104-ї бригади територіальної оборони ЗСУ «Горинь». Родина підтримала їхній вибір, бо в цій сім’ї питання захисту країни не потребувало пояснень.
Бойовий досвід Богдан здобував уже на війні — у найгарячіших точках фронту, зокрема під Бахмутом, де став командиром взводу. Пізніше — навчання в Італії, нові знання і відповідальність командира роти 101-ї бригади. Під його керівництвом підрозділ воював на Іванівському напрямку, боронив Торецьк і Нью-Йорк.
Повернення до витоків
Саме там війна залишила свій слід назавжди. Два поранення, тринадцять операцій, тривала боротьба за життя. Часткова втрата слуху, наслідки важких ушкоджень руки — але не втрачена віра. Рік реабілітації, підтримка лікарів, родини та колег дали змогу Богдану повернутися до цивільного життя і знову працювати на Рівненській АЕС — як ветеран уже на іншій посаді.
Сьогодні він називає себе вартовим світла — людиною, яка знає ціну електроенергії, миру і незалежності. І щиро дякує тим, хто досі тримає стрій на фронті. Його мрія проста і сильна: щоб кожен українець усвідомив — незалежність не дарують. Її виборюють разом.
