Ті, хто був особисто знайомий із Миколою, або як ще його називали “Дядя Коля”, згадують про нього лише найкращими словами…
Олександр Онищук:
“Дядя Коля вдома…
Пам’ятаю його спокійний врівноважений голос, серйозний без лишніх слів.
Пам’ятаю, як дав нам бус без тормозів, на якому ми ледь не вбились, а потім з Ним жартували ще про ту поїздку. Він казав що тепер ми справжні Айдарівці. Супроводжував “На дачі” і вчасно забрав з поста коли почався обстріл.
Багатьох забрала ця війна і всіх найкращих!
“Сини мої, сини мої!
На ту Україну
Дивітеся: ви за неї
Й я за неї гину”
Вічна слава! Вічна пам’ять! Спочивай з миром друже!”
Вікторія Мамотюк:
“Дядя Коля, “Батя”, “Батейко”… Знаю Миколу Кулібу ще від першого свого волонтерського досвіду, коли в грудні 2014 року ми познайомилися у Старобільську, що на Луганщині… Він читав мені вірші… Дядя Коля завжди посміхався. Він підкидав мені шоколадки в сумку, щоби у дорозі не сумно було… Справжній, сильний, сміливий айдарівець… А тепер Баті не стало. Він підірвався разом із своїм побратимом на протитанковій міні. Плачу я, плаче Рівне… Слава Герою! Вічна пам’ять, братику…”
У своєму дописі згадав загиблого земляка і голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко:
“Сьогодні Рівненщина у скорботі. Наша земля втратила на Сході України ще одного свого вірного сина і захисника. Микола Куліба був простою людиною, але великим патріотом своєї держави.
Він жив по честі і совісті. І жив, перш за все, заради України. Його справи говорять самі за себе.
Микола Кулеба воював за правду і віддав життя в ім’я миру на рідній землі, заради спокою у наших домівках та достойного майбутнього прийдешніх поколінь.
Нехай земля йому буде пухом та Царство Небесне! Вічна пам’ять і шана Героям, які полягли за Україну!”
Коментарі взяті із соціальної мережі Фейсбук
