На ринку молочної продукції Рівненщини переважають виробники з інших регіонів України та Росії. Місцеві молокопереробні підприємства представлені мало і не у всіх магазинах та супермаркетах.
Своє – лише для різноманітності
Розглядаючи вітрину в супермаркеті чи магазині, можна зробити висновок, що молокопереробні підприємства в Рівненській області практично відсутні. А ті, що є, ледве працюють. Адже розкладки заповнені молоком, кефіром, маслом, сметаною, йогуртами та іншою продукцією виробників з Київської, Львівської, Волинської, Вінницької, Миколаївської областей та навіть Російської Федерації. Місцеві ж молокопродукти можна побачити лише в окремих супермаркетах. Їх закуповують переважно для розширення асортименту. Загалом же перелік молочних продуктів, пропонований покупцям у більшості торгових закладів, не дуже відрізняється. Це можна пояснити добре налагодженою співпрацею окремих виробників із посередницькими компаніями-постачальниками, що діють в області.
Менеджер із закупок супермаркету “Літа” Наталія АРТЕМЧУК розповіла, що у мережі є асортимент таких торгових марок: “КОМО”, “Молочна родина” (м.Ковель, Волинська область), “Галичина”, (м.Радехів, Львівська область), “Слов’яночка” (м.Вишневе, Київська область), “Prezident” (м.Миколаїв), “Галактон” (м.Київ), “Тульчинка” (м.Тульчин, Вінницька область), “Рудь” (м.Житомир) тощо. З місцевих виробників представлені ТМ “Котигорошко” (Гоща), “Бімол” (Березне), “Перлина” (Дубно).
Обирають волинське й галицьке
Пальму першості серед молочних уподобань рівнян нині ділять два виробники: з Волині та Львівщини. Зокрема, у мережах “Літа” та “ЕКО маркет” лідером продажу є продукція ТМ “Галичина”. Клієнти мереж “Сільпо” та “ПАККО” віддають перевагу продукції торгових марок “КОМО” та “Молочна родина”.
Товарознавець супермаркету “ЕКО” Анна ШАПКА каже, що асортимент радехівського молокозаводу користується незмінним попитом у покупців. На її думку, головна причина успіху “Галичини” — не лише якість, але й хороша “розкрутка” та різноманітні промоакції, дегустації тощо.
Це ж саме стосується і продукції ТзОВ “Торговий дім “Західна молочна група”, що випускається під брендом “КОМО” та суббрендами “Молочна родина”, “Гурманіка”, “Викрутас”. До складу цієї компанії входить й одне рівненське підприємство — ВАТ “Дубномолоко”, яке виробляє тверді сири. Менеджер напряму “фреш” гуртівні “ПАККО” Олександр СМАЛЬ розповів, що найбільше на гуртівні та в мережі супермаркетів “Вопак” продається молоко, сметана, кефір ТМ “Молочна родина”.
— Продукція постійно свіжа, адже виробник має добре організовану систему логістики та може оперативно доставляти товари на замовлення торгових закладів. Крім того, ця продукція дешевша, порівняно з іншими брендами, тож є оптимальною для пересічного покупця за співвідношенням ціна/якість, — наголошує Олександр Смаль. — Затребуваними є також вироби ТМ “Галичина” та “Галактон”.
Має чимало покупців і продукція розрекламованих торгових марок “Данон” та “Активіа”.
Місцеве не купують, бо “нерозкручене”
За словами представників супермаркетів, продукція молокопереробних підприємств області продається не дуже добре, адже здебільшого вона невідома споживачу. Місцеві виробники не проводять рекламних кампаній, дегустацій, не інформують про переваги свого товару, зазначає Анна Шапка. Крім того, асортимент їхніх виробів обмежений, не кожне найменування можуть доставити на замовлення магазину. Трапляються збої та затримки в постачанні. Невигідно торговим мережам й те, що молочні продукти місцевого виробника мають короткий термін придатності — до п’яти днів.
Новинка мусить завоювати популярність
Представники торговельних мереж кажуть, що, виводячи новий продукт у торговий зал, керуються, перш за все, попитом споживачів, іноді “розкрученістю” товару. Обов’язкові умови: наявність свідоцтв та сертифікатів про безпечність та якість.
Згадують і про ще один важливий критерій так звану корпоративну політику, якою власне й керується кожна торговельна мережа. Ми лише можемо здогадуватися, з чого ж саме вона складається та як формується. Чи йдеться, приміром, про якісь особливі домовленості між постачальником та реалізатором, про суб’єктивні смаки керівників фірм чи певні бонуси за “проштовхування” менеджерами тієї чи іншої торгової марки?
Директор гуртівні “ПАККО” Сергій ДВОРАК підтвердив, що корпоративна політика щодо вибору тих чи інших товарів для реалізації в мережі (сім гуртівень та 30 супермаркетів “Вопак” у містах Західної України) справді має важливе значення. Однак на місцях керівництво торговельних закладів може обирати на власний розсуд бренд чи торгову марку, які принесуть більше прибутків, у тому числі це стосується й місцевого виробника.
— Потрапляючи до супермаркету, нова продукція упродовж одного-двох місяців тестується, вивчається її попит. Бажаною умовою є різні піар-акції в торгових залах: дегустації, призи для покупців, знижки тощо, — пояснює Сергій Дворак. — Якщо впродовж цього часу новинка продавалася не дуже добре, від неї відмовляються. Єдиною причиною, з якої ми залишаємо аутсайдерів продажу, можуть стати додаткові переваги від виробника для мережі або споживачів, — наголошує директор гуртівні “ПАККО”.
Обов’язковою, хоч і не завжди вигідною, в супермаркетах також залишається так звана соціальна група товарів, тобто дешевий хліб, молоко тощо.
————-
“Своє реалізовуємо не в себе”
В останньому номері “Деловой столицы” за минулий рік була опублікована інформація про те, що 82% акцій крупного виробника вершкового масла — Сарненського маслокомбінату — придбала харківська компанія “Альміра”. Фірма володіє іншими підприємствами, виробниками молочної продукції. “ОГО” вирішила поцікавитись, що змінилось на маслокомбінаті з приходом нового власника, і станом справ молочарів області загалом.
Як дізналась від сарненчан, смак масла місцевого виробництва вони вже не пам’ятають. Адже його у місті немає. Кажуть, що на прилавках є володимирецьке, а маслокомбінат виробляє лише сухе молоко і казеїн. Подейкують, що там уже багато власників помінялось, а одним з них був нібито син Леоніда Кравчука. Згадують і про колишнє дороге фінське устаткування на підприємстві, яке свого часу було демонтоване, і про те, що колись комбінат випускав понад три десятки видів продукції.
Охоронець маслокомбінату, мотивуючи збереженням комерційної таємниці, лише сказав, що підприємство виробництвом не займається і на території нікого немає.
Перший заступник голови Сарненської райдержадміністрації Сергій ПОТАПОВИЧ підтвердив, що торік маслокомбінат не працював, а райдержадміністрація тривалий час займається пошуком його власників, аби прояснити перспективи підприємства. Однак нинішній директор маслокомбінату Олександр МОЛОДИКО запевнив, що вже з 1 травня сарненчани їстимуть сарненське масло. За його словами, сьогодні вкладаються кошти в ремонт і відновлення обладнання, готується до запуску низовий цех для збору молока. Маслокомбінат освоюватиме нові види продукції — сироватки, різних видів масла. Додав, що власники маслокомбінату не мінялися, але не назвав їх.
В інших місцевих молочарів справи йдуть добре, однак свою продукцію змушені реалізовувати за межами області. Микола ТИШКЕВИЧ, директор ТзОВ “Бімол”, що у Березному, розповів, що їхнє підприємство виробляє більше 30 видів продукції. В області реалізовується понад 70% сирно-молочних товарів. А от більшість масла продається за її межами. Продукцію “Бімол” споживають у Новограді-Волинському, Славуті, Нетішині й… Києві.
Найбільшою проблемою у роботі директор назвав неякісну сировину, яку приймають заготівельники від населення.
Менеджер зі збуту ТзОВ “Радивилівмолоко” Валентин АНДРІЮК причиною реалізації продукції в інших областях назвав перенасиченість місцевого молочного ринку.
— Колись на місці нашого підприємства був лише пункт прийому молока, — пояснив він. — Згодом налагодилось виробництво, й сьогодні ми випускаємо до 17 видів продукції. Це три види масла, сметана та сир кисломолочний різної жирності, три види йогуртів та інше. На Рівненщині реалізовуємо приблизно 40 відсотків продукції, решту — в Закарпатській, Тернопільській, Львівській, Волинській областях. Наш ринок наповнений молокопродуктами різних виробників більше від потреби, тому і своє реалізовуємо не у себе.
Власні підходи до збуту продукції у ТзОВ “Агропереробка”. Як розповіла комерційний директор товариства Леся БАБАК, реалізатори, з якими вони співпрацюють, самі приїжджають за товаром безпосередньо на підприємство.
— Ми відмовились від розвезення продукції по торгових закладах. Раніше співпрацювали з супермаркетами, однак сьогодні це значні транспортні витрати, та й умови вони створюють лише з вигодою для себе, — пояснює пані Бабак. — Усю молочну групу реалізовуємо у трьох торгових точках на центральному продовольчому ринку Рівного й у фірмовому магазині на вулиці Ярослава Гашека. За межами області реалізовуємо тільки сир “Чеддер”: у Луцьку, Львові, Житомирі, Києві. До речі, саме цей наш продукт найпопулярніший серед рівнян.
Пані Леся додала, що підприємство переробляє 30 тонн молока на добу і, звичайно, не є конкурентом таким виробникам молочної продукції, як “КОМО”. Однак проблем з реалізацією в “Агропереробці” немає: товар на полицях — а його більше 20 видів — не залежується. Серед проблем вона зазначила низьку якість сировини, її підкисання. За словами комерційного директора ТзОВ, раніше, коли молоко приймали від фермерських господарств, його якість була кращою.
За словами головного інженера ВАТ “Дубномолоко” Петра САХАНЮКА, підприємство входить у склад ТзОВ “Торговий дім “Західна молочна група” й випускає свою продукцію під брендом “КОМО”. Тому реалізацією продукції завод не займається — це компетенція торгового дому, який продає товар дубенських молочарів по всій Україні. Однак пан Саханюк зауважив, що через велику конкуренцію на ринку молочних продуктів є проблеми зі збутом. В асортименті підприємства — більше 40 видів сирків. Останнім часом попитом користуються плавлені сирки, а затребуваність ковбасного сиру знизилась.
— Сьогодні ми практично стоїмо, адже завод функціонує з 1981 року, обладнання застаріле і потребує ремонту, — сказав головний інженер.
—————
Переродження
Молочні спогади на руїнах віртуальних розваг
Рівненське морозиво, сирки на паличці, сметана, вершки, топлене молоко… Жителі обласного центру й досі згадують, якими смачними були ці продукти. Спогади — єдине, що залишилось сьогодні від Рівненського молокозаводу. Про останні конвульсії цього підприємства і його своєрідну реінкарнацію дізнавались журналісти “ОГО”.
Начальник управління економіки міськвиконкому Микола КИРЕЯ повідомив, що до молокозаводу не має жодного відношення, адже займається діючими підприємствами. Знає, що завод був викуплений київськими власниками, які мали намір нібито реконструювати його під торговельно-розважальний центр. Однак за точнішою інформацією порадив звернутися в управління комунальної власності міськвиконкому. За словами його начальника Наталії ПОЛІЩУК, їхня служба також справами молокозаводу не займається, бо є ухвала суду про порушення справи про банкрутство підприємства. А це вже компетенція Рівненського обласного сектору з питань банкрутства. Там вдалося дізнатися, що ліквідатором молокозаводу призначено Олега ФРАНКА.
— Згідно з постановою Господарського суду від 1 листопада 2006 року, ВАТ “Рівненський молокозавод”, що на вулиці Гагаріна, 16 у Рівному, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і мене призначено ліквідатором, — розповідає пан Франко. — Сьогодні моє завдання полягає у виявленні майна боржника. З цією метою я надіслав повідомлення у відповідні інстанції: податкову, БТІ, МРЕО. Коли надійдуть усі відповіді на повідомлення і майно буде виявлено, відбудуться відкриті торги з його реалізації.
За словами співрозмовника, достовірною інформацією про сьогоднішніх господарів підприємства він не володіє і порадив дізнатись про це безпосередньо на території заводу.
За адресою Гагаріна, 16 мене зустрів сторож, який не дозволив фотографувати територію, сказав, що це приватна власність і відмовився відповідати на будь-які питання.
— Усі питання до директора. Моя справа — охороняти територію, — сказав чоловік, відмовившись назватися, і лише дав телефон керівника.
Директор ТзОВ “Рівнеспецбудінвест” Олександр ЦУМАНЕЦЬ повідомив, що уся рухома і нерухома власність колишнього молокозаводу і його територія у 4,2 гектара викуплена київською фірмою “Укрспецбудінвест”. “Рівнеспецбудінвест” є її дочірнім підрозділом й сьогодні займається остаточним демонтажем колишнього обладнання та підготовкою під забудову.
— Тут буде один з найбільших в Україні торгово-розважальних центрів, — розповів він. — Ескіз уже є, розробляється проект, і на початку 2008 року планується його здача. Там буде широкий асортимент товарів продуктової, промислової групи, кінотеатр, розваги для дітей, спортивний комплекс. Не буде тільки казино. Відповідно, багато рівнян зможуть отримати роботу.
