Незважаючи на піст, за останні два тижні відчутно зросли ціни на сало-м’ясо. Кажуть, що напередодні Великодня ці продукти ще більше подорожчають. І не дивно. Першою причиною для росту цін на м’ясні товари були новорічні свята. Тож із початку грудня спостерігалося поступове збільшення закупівельної ціни на худобу. Середні закупівельні ціни переробників на ВРХ у живій вазі на молодняк понад 400 кг складали на Рівненщині в середньому 4.50 грн. за кілограм.
Новий календарний рік для переробників м’яса розпочався складно. І вже січень був відзначений також різким підвищенням закупівельних цін на ВРХ. Однією з причин ситуації на ринку, яка склалася, став уведений 13-відсотковий податок на доход фізичних осіб. Крім того, на цінах на м’ясо позначилась вартість фуражного зерна. У нашій області його кількість як у селян-приватників, так і в сільськогосподарських кооперативах, мінімальна. Купувати зерно за цінами, які пропонують, ніхто не наважиться, бо за худібку заплатять значно менше вкладених у неї коштів.
Тож, за даними офіційної статистики, поголів’я свиней і ВРХ постійно скорочується. А це у свою чергу вплинуло на закупівельні ціни на м’ясо. Слід також зазначити, що постачання дешевої імпортної свинини з Польщі впливало на ринок не тільки прикордонних областей, а практично на всю Україну. Середня закупівельна ціна в Україні на свинину другої категорії (живої ваги) склала 5.20-5.30 грн/кг.
На рівненських ринках свої ціни — кілограм яловичини (філе) коштує 14.50 грн., свинини (філе) — 15.00 грн. Сало стрибнуло до позначки 9 гривень, бочок — 12 гривень.
За попередніми даними, обсяг зовнішньої торгівлі України м’ясом і субпродуктами за січень склав $8,3 млн. Обсяг імпорту ($4,5 млн.) перевищував обсяг експорту ($3,9 млн.) більш ніж у 1,15 раза. В імпорті цієї товарної групи переважало м’ясо птиці (8 тис. тонн на $2,9 млн.), свинина свіжа та морожена (2,1 тис. тонн на $1,4 млн.). В експорті — яловичина морожена (1,6 тис. тонн на $3,3 млн.), свинина свіжа та морожена (0,3 тис. тонн на $0,45 млн.).
Здавати худобу селяни не спішать
Приватний підприємець пані Надія з м’ясного павільйону Центрального продовольчого ринку Рівного щотижня разом із чоловіком їздять селами Гощанського, Корецького та Острозького районів. У селян скуповують в основному свиней, хоча іноді беруть і телят.
— Останніми місяцями здавати худобу селяни не поспішають. Нарікаючи на низькі ціни, які ми пропонуємо (за кілограм свинини живої ваги даємо 5,50 грн.), худобу рідко хто здає. Кажуть, мовляв, ще настануть кращі часи і вартість м’яса зросте. Передбачити ріст цін тут важко. Наближається Великдень, і зазвичай напередодні (саме закінчується піст) селяни б’ють худобу. Але м’ясо вони не продають, а лишають собі. Тож наші клієнти — ті люди, які вирощують свиней чи бичків на продаж. А їх кількість зараз незначна.
Такої ж думки дотримуються й інші підприємці. Василь Костюк також їздить у села за худобою. За його словами, селяни часто нарікають на нестачу кормів для свиней чи телят, або їх дорожнечу.
— Якщо позаторік деякі господарі мені виводили з хлівів по два молодих бички і казали, що будуть годувати по три, то зараз ці ж самі люди продають зовсім мало. Ще й крутять носом, мовляв, ціни пропонуєте низькі. Хтось там з Волині давав більше. От і крутись, як хочеш. Якщо я накину п’ятдесят копійок на кілограм, то продаватиму дорожче, але вже не на п’ятдесят копійок, а на гривню п’ятдесят.
Ситуація з цінами в Україні та області
Дорожчає не тільки м’ясо. Упродовж минулого року споживчі ціни в Україні зросли на 8,2%. Цей показник на 1% перевищив прогнозований. Ціни на продовольчі товари підвищилися на 10,9%, на непродовольчі — на 1,5%, тарифи на послуги — на 5,4%.
Пшениця подорожчала на 70%, хліб і хлібобулочні вироби на 36%, макаронні вироби — на 33,7%, яйця — на 17,2%, крупи і бобові — на 15,5%, молоко і молочна продукція — на 14,4%, м’ясо — на 11,1%.
Головними причинами такого росту цін, за словами фахівців, було зменшення виробництва продовольчого і фуражного зерна, підвищення сільськогосподарськими підприємствами цін реалізації зернових культур більш ніж на 70%, молока і молочних продуктів — практично на чверть, відбувався імпорт продовольчого зерна, тому виробники продуктів харчування також були змушені піднімати ціни (на 13,6%).
За прогнозами фахівців, зростання цін на продовольче зерно може відновитися в квітні 2004 року через скорочення внутрішніх запасів і обмеження імпорту з боку основних країн-постачальників. Пік зростання цін може досягнути 1400-1450 гривень за тонну. Однак значного росту цін у зв’язку з цим експерти не очікують.
За даними відділу статистики цін Рівненського обласного управління статистики, на початку цього року продовольчі товари подорожчали всього на 0,9 відсотка. Тоді ж як торік цей ріст складав 3,4 відсотка. Значна розбіжність у темпах зростання цін між двома періодами пояснюється припиненням подорожчання найбільш необхідних продуктів харчування.
Про прозорість влади годі й говорити
Скільки б влада не говорила про свою прозорість, до прозорої їй ще далеко. Якось довелося готувати публікацію про подорожчання хліба. Щоб не бути поспішним у висновках, хотів почути коментарі в управлінні сільського господарства. Однак до керівників протягом дня так і не вдалося достукатись. У них то наради, то ще якісь справи.
А цього разу в головному управлінні сільського господарства не вдалось дізнатися, скільки у наших напівзруйнованих сільськогосподарських колективах корів та бичків.
Перший заступник начальника управлінні сільського господарства Володимир Позіховський на запитання, чи є в управління дані, скільки в області худоби відповів, мовляв, для цього є статистика. Або порадив звернутися до пана Олександра Чуприни. А оскільки останній був у відпустці, ми залишилися без інформації. Зазначу, що це не перший раз, коли журналістів у прямому розумінні слова відфутболюють за бажання отримати інформацію. А може, працівники управління не орієнтуються в сільському господарстві? Чи, може, ситуація в господарствах області настільки складна, що керівники навіть не бажають про це говорити? Питання поки що лишається без відповіді. Напевне знаємо одне: худоби в області меншає. І яскравий факт для цього — село Мирне, де торік восени у місцевому господарстві від нестачі кормів масово здихала худоба.
