Ринок проти селян: конфлікт у Рівному, що розділив думки

Днями на Рівненському продуктовому ринку трапилася, здавалося б, буденна ситуація. На одному з парковочних місць водійка ледь не наїхала на людей, які торгували власною продукцією.

Мова про стихійну торгівлю — звичне, але вкрай емоційне явище. Відео інциденту миттєво розлетілося мережею, а в коментарях — десятки обурених думок: одні — на захист селян, інші — за порядок і правила.

Як виявилося, ще донедавна саме це місце біля ринку слугувало зоною для торгівлі. Проте після реконструкції вулиці частину території віддали під проїзд, а сам ринок трохи змістили. Частина продавців, переважно з сіл, які багато років торгували тут городиною, молоком чи зеленню, просто не змогли — чи не захотіли — адаптуватися до нових умов. І тепер — між машинами, на асфальті, без тіні та захисту — намагаються втримати свій єдиний заробіток.

«Базар має бути для селян, а не перекупників»

У соцмережах ці кадри викликали хвилю обговорень. Коментарі користувачів — емоційні, прямі, але щирі:

«Базар має бути організований в першу чергу для селян, а не перекупників», — написала Алла Фіант, а її допис зібрав понад 160 вподобайок.


«Керівництво базару більше зацікавлене у тих, хто платить більше за місце, а селяни не можуть того собі дозволити», — додає Зіна Крищук.

«Я за людей, які реалізовують власну продукцію. Їм і так немає де продавати, їхня продукція корисна, а у людей маленькі пенсії. Де їм виживати?» — обурюється Taras Volf.

А от Ірина Господня зауважує:

«Спочатку треба було надати альтернативу, а вже потім — паркування».

Коментаторка Наталя додає конкретику: «На лотках черешні — 200 грн. У бабусі купила — солодку і велику — за 120».

Європейський досвід: порядок, але з повагою

Як це вирішують в Європі? Наприклад, у Мюнхені, знаному туристичному місті Німеччини, стихійна торгівля існує — але за чіткими правилами. Щосуботи окремі парковки міста перетворюються на так звані Flohmarkt — міні-ярмарки.

Тут кожен охочий має право торгувати власною продукцією — від домашньої випічки до розсади чи сувенірів — за умови попередньої реєстрації та наявності дозволу. Кожен продавець сплачує фіксовану суму за місце, а організатори ринку слідкують за порядком.

На таких ярмарках можна обговорювати ціну, а ближче до завершення дня, продукція часто дешевшає. При цьому поряд чергують волонтери-наглядачі: вони допомагають знайти паркомісце, підказують, де краще купити той чи інший товар, або ж стають провідниками по локації.


Як вирішують проблему в інших містах України?

Нещодавно в Ужгороді демонтували незаконні торгові місця біля ринку, які заважали проїзду та створювали затори. Місцева влада запевнила, що пропонує альтернативу — безпечні місця всередині ринку, де є дахи, лавки та доступ до покупця. Та продавці кажуть: оренда — зависока.

У Полтаві, Луцьку та Житомирі також періодично виникають конфлікти навколо стихійної торгівлі. Місцева влада зазвичай спершу демонтує торгові столи чи накладає штрафи, а вже після тиску громади починає облаштовувати альтернативні місця — часто в менш прохідних зонах.

Як от у сусідньому місті Звягель (Житомирська область) навпроти центрального автовокзалу місцева влада розмістила металеву конструкцію для зручності продавців. Відтак придбати тут можна молочну продукцію, домашні овочі, фрукти та сезонні квіти.

Натомість у Львові ще у 2023 році була спроба створити “гуманний формат”: муніципальний ринок вихідного дня, де кожен охочий міг продавати продукцію, отримавши тимчасовий дозвіл. Пілотний проєкт викликав позитивні відгуки — але згодом затих через логістичні труднощі.

Поки влада мовчить, громада говорить. І як показує досвід інших країн — навіть “стихія” може мати правила, якщо є бажання чути й домовлятись.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху