Щойно ступаєш на територію ринку — і тебе огортає густий аромат літа. Він солодкий, сонячний, із легким медовим присмаком — це персики. А поруч ніжно пахнуть нектарини, манять своєю гладенькою шкіркою, наче запрошують узяти бодай один і відчути на язику їхній прохолодний сік.
Прилавки — мов полотна художника: жовті, помаранчеві, рожеві й зелені відтінки зливаються у строкатий калейдоскоп.
«Персик одеський — наш, український, найкращий. Солодкий, соковитий, по 80 та по 95 гривень, все від розміру залежить, — з гордістю каже продавчиня, обережно перекладаючи фрукти з ящика на ящик. — Нектарини “Іспанія” — по 160, але й вони смачні».
Поряд на ятці злилися в проектному танці запахи від сливи (45-50 гривень за кілограм), інжирних персиків (140-160 гривень за кіло), нектаринів по 130 та лохини (200 гривень за кілограм).

Трішки далі — виноград. Поки що він здебільшого імпортний, темно-синій та зелений, блискучий від ранкового сонця. Продавці зізнаються: ціна на нього — близько 160 гривень за кілограм — може трохи кусатися. Але, коли з’явиться місцевий, стане і дешевше, і смачніше.
«Киш-миш зараз дуже солодкий, але наш український виноград — то зовсім інша історія», — каже продавчиня, і в її голосі чути нетерпляче очікування.
Ще один аромат літа розливається від ятки, навколо якої постійно черга. Тут лежать херсонські дині — великі, сонячні, з тонкою сіточкою на шкірці. Ціна — від 60 гривень за кілограм, і вже за кілька хвилин плоди зникають у пакетах покупців.

Посеред цього фруктового розмаю можна почути й тихі розмови про ціни.
«Вибір великий, але інколи береш лише кілька штук — щоб і себе потішити, і гаманець не спорожнів», — зітхає пані Людмила, ніжно складаючи в торбу два персики й пару нектаринів.
Інші ж покупці зізнаються: попри війну, фрукти лишаються маленькою розкішшю, від якої важко відмовитися.
«Порівняно з тим, що відбувається в країні, ціни ще навіть непогані», — каже Вікторія.
І коли виходиш з ринку, несучи пакет, з якого долинає аромат літа, розумієш: серпень — це не просто кінець сезону. Це час, коли літо можна взяти з собою додому, покласти в холодильник і ще кілька днів смакувати сонце, впіймане у фрукт.


