Невже думка далеких панів з Києва, які ось уже півтора року, керуючись принципами “всі методи хороші”, намагаються заволодіти нашим підприємством і скомпрометувати наше керівництво, важить більше, ніж думка всього колективу? Троє акціонерів, що разом не володіють навіть 0,1% акцій “Рівненської друкарні”, а саме: Діанов Ю.В., Дрозд О.І. та наша пенсіонерка, колишня прибиральниця Сахацька А.І., закидали всі правоохоронні органи своїми пасквілями на керівника друкарні ініціюючи відкриття кримінальних справ проти нього і усунення з посади голови правління. Ви, напевне забули, шановна Сахацька А.І., як будучи на пенсії, приходили в друкарню, щоб отримати матеріальну допомогу до 8 Березня, Дня поліграфіста, до Різдва і як той самий Жеребецький В.П. у 2002 р. підписав вам матеріальну допомогу на операцію? Чиє замовлення виконуєте, панове?
Двічі прокуратурою м.Рівного кримінальні справи проти голови правління Жеребецького В.П. закривались через відсутність складу злочину. Але замовників розправи це не зупинило. Відома нам Сахацька А.І. у парі з Дрозд О.І., яка ніколи не працювала в друкарні і навіть на збори не ходила, вирішили звернутись до Президента України Кучми Л.Д., щоб той взяв під контроль розслідування справи проти Жеребецького В.П., який начебто веде друкарню до банкрутства. Хочемо сказати, що за 10 років роботи Жеребецького В.П. головою правління, підприємство справно платить всі податки, жодного разу не затримували виплату заробітної плати, користуємось багатьма соціальними пільгами. Ми не впевнені, що є в м.Рівному багато підприємств, де працівники отримують матеріальну допомогу сім разів на рік, як у нас. Двічі в 2002 році керівництво віднайшло можливості підвищити нам заробітну плату. І це при тому, що доводиться сплачувати кредит за нову друкарську машину “Хальдельберг”. Сьогодні, завдяки особисто Жеребецькому В.П., на новій машині друкуються замовлення відомих київських фірм. Це лише деякі штрихи того, як “банкрутує” друкарня, очолювана п.Жеребецьким. Дивує нас позиція керівників міста і області, які пасивно спостерігають, як нищиться одне з найкращих підприємств міста.
Може, дозволите нам чесно працювати, щоб утримувати наші сім’ї в цей нелегкий час? Може, досить трясти колектив перевірками, які за завданням прокуратури шукають злочинців у ВАТ “Рівненська друкарня”? Не там шукаєте, шановні! Можливо, і були деякі промахи в роботі нашого директора Жеребецького В.П. і головного бухгалтера Оленіч А.В., але “хто не працює, той не помиляється”.
Дивлячись на ставлення до нашого колективу, сумніваєшся в демократичності нашої влади! Ми вправі вимагати вислухати колектив, бо не хочемо поповнити ряди таких підприємств міста як “Рівнеазот”, овочесушильний завод, молокозавод та інших.
А вам, шановні представники компанії ВАТ “ІТТ-інвест” пане Волинець Д.М., заявляємо, що не хочемо обіцяних вами “золотих гір”. І чи не пора вам схаменутися? Адже для чесних бізнесменів в усьому світі є один шлях вирішення проблем – стіл переговорів.
Ми довго мовчали, все вірили в справедливість. А зараз хочемо сказати всім, хто буде незаслужено нехтувати нами – ми будемо добиватись справедливості всюди, де тільки можна!
Руки геть від нашого колективу!
Шановна редакціє газети “ОГО”!
Звертається до вас трудовий колектив ВАТ "Рівненська друкарня", в якому працює 114 чоловік. Ми надіємось, що преса, і ваша газета зокрема, стане тим бар'єром, який припинить лити бруд на наш колектив. Нам боляче читати замовні наклепницькі статті, які друкуються в окремих рівненських газетах. Їх автори невідомо де черпають інформацію для своїх горе-заміток. А може ця особлива "любов" до "Рівненської друкарні" почалася ще у 1998 році, коли наробивши нам боргів, вони перейшли друкуватись в інші друкарні? Скільки раз ці пани були на наших зборах і слухали думку колективу? Чому вони вирішили, що мають право за нас розв'язувати наші проблеми і обливати брудом нашого керівника? Володимира Петровича Жеребецького ми знаємо ще з 1983 року, коли він прийшов до нас на роботу рядовим майстром, і лише завдяки своєму професіоналізму, любові до обраної справи, постійному пошуку нових рішень, чесності і людяності завоював повагу трудового колективу. Він вчив нас і вчиться сам. Уже будучи директором, здобув другу вищу освіту в Українській Академії друкарства.
Поділитися:
