Що і як потрібно забороняти і дозволяти дитині?

Для дитини набагато корисніше рости в атмосфері, де є обмеження і правила, ніж там, де їх немає.

Маленькі діти підкоряються бажанням, а не розуму. Як м’яко, але безапеляційно, керувати діями дитини, як знайти баланс між деспотизмом і вседозволеністю, що їй забороняти, а що – дозволяти?

Поважайте!
Основна відмінність дитини від дорослого полягає в тому, що її вчинки ґрунтуються на власних бажаннях, а бажання – на власному баченні світу – яке якраз і потрібно коригувати! Запитайте себе: чи зачепить моя дитина почуття оточуючих, зашкодить це кому-небудь з сусідів, яку небезпеку це принесе моїй дитині або мені особисто?

Як не виховати неслуха?
Забороняйте ! І дозволяйте …
Бувають принципові моменти у вихованні, коли заперечень бути не може. Малюк повинен переходити дорогу лише за руку з мамою і питати дозволу, перш ніж взяти чуже. Але в деяких випадках потрібно поступатися малюкові. Ви хочете на ніч почитати йому книжку, а він бажає перед сном добудувати вежу? Якщо ви поступитеся, він буде відчувати рівноправність, свою значимість і незалежність. І його капризи поступово зійдуть нанівець.

Відволікаємо дитину від телевізора
Пояснюйте !
Маленькій дитині необхідно пояснювати, що в інших людей теж є права, почуття і особисте життя. Вона може безцеремонно відбирати іграшки в інших дітей у пісочниці, брати без дозволу в магазині все, що лежить на полицях. Терпляче пояснюйте, що відчувають інші за тих чи інших обставинах, і самі будьте прикладом гідної поведінки та поваги прав особистості. Кажіть «не можна» тільки тоді, коли це дійсно необхідно.

Поступайтеся !
Коли бажання безневинне, задовольніть його. Деякі вчинки не тільки допоможуть вам уникнути непотрібних сліз і образ, але і дозволять малюкові відчувати, що він в деякій мірі контролює своє життя. Вічна перешкода з вказівок змушує сприймати світ як недружній, що пригнічує дитину.

Мама і донька: стосунки
Домовляйтеся !
Пропонуйте альтернативні варіанти вчинків, які ви не схвалюєте. Якщо ви підвищуєте голос і втрачаєте контроль над собою кожен раз, коли щось йде не за вашим планом, з дітьми буде те ж саме.

Нівелюйте конфлікти!
Якщо назріває конфлікт, постарайтеся відвернути малюка чимось цікавим. Якщо ж істерика неминуча, не міняйте своє рішення. Також не намагайтеся пояснити причину вашої відмови в той момент, коли дитина вже катається по підлозі з нестямним криком. На час залиште її саму, а коли вона заспокоїться, поверніться до розмови.