Після крайньої сесії Рівненської міської ради у соціальних мережах розпочалася ціла дискусія. Залученими до неї були і колеги-депутати, які через службу в ЗСУ не були на ній присутні, інші військові та і просто пересічні мешканці громади. Думки максимально розійшлися, адже одні стверджують, що “добре, що хоч щось виділяють для військових”, інші ж наголошують на тих надважливих дрібницях, за якими насправді приховується непропорційність та непрозорість розподілу коштів для військових від Рівненської громади.
Все не (для) ЗСУ
Якщо читати офіційні повідомлення від міської ради та в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна, то може скластися думка про те, що насправді громада виділяє чи не найбільше коштів з бюджету саме на потреби Сил оборони. В кожній публікації саме на підтримці ЗСУ роблять акцент автори цих постів, не говорячи абсолютно про мільйони з бюджету на благоустрій, виділення земельних ділянок, інші додаткові витрати на місцеві програми чи дотації підприємств, таких як “Рівнетеплоенерго”. Про це в постах ні слова — натомість “мед для вух” та “гарна картинка”.
Щоб не бути голослівними — цитуємо пост про сесію зі сторінки Віктора Шакирзяна:
Під час сьогоднішнього сесійного засідання депутати ухвалили низку важливих рішень. У пріоритеті громади – підтримка Сил оборони України та розвиток міста.
Зокрема, фінансову підтримку з бюджету Рівненської міської територіальної громади отримають одразу дванадцять військових частин Збройних Сил України. Загалом з понад 50 мільйонів гривень, розподілених на сесії, близько 40 відсотків коштів були спрямовані на видатки, пов’язані з воєнним станом. Таким чином, підтримка Збройних Сил України і підвищення обороноздатності країни залишається головним пріоритетом громади.
Всі ми маємо розуміти, що головним завданням для кожного українця є підтримка Збройних Сил України. Тому більш пріоритетних завдань, ніж підтримка Сил оборони, немає і бути не може.
Мільйон допомоги армії під соусом популізму
Відкрити очі на справедливість розподілу коштів на ЗСУ з бюджету Рівненської міської ради вирішив діючий військовий та депутат Рівнеради Тарас Обоїста. Він переконаний, що насправді той принцип, яким зараз керуються в місті — це нехтування інтересами громади та самих військових. І не може бути так, що з голосу та після прохання одного з депутатів кошти можна перекинути просто з одних потреб на інші без додаткових обґрунтувань та пояснень.
Момент, який мене глибоко обурив: перекидання 1 мільйона гривень від Другої міської лікарні та ШЕУ на потреби 104-ї бригади ТрО. Обурив мене не сам факт надання допомоги, а спосіб, пов’язаний із ручним керуванням та маніпуляціями. На жаль, цей момент пов’язаний із моїм колегою-депутатом Павло Алексєвичем, який вирішив, що має пріоритет перед іншими рівнянами та право вирішувати, немов «барин», кому що давати чи не давати. А у випадку чого — починати кричати, що «ви не хочете допомагати армії», наче він і є вся армія.”Ні, Павле, ти лише звичайний міський депутат і такий самий військовослужбовець, як і тисячі інших рівнян.”
Ручне керування, несправедливий розподіл та маніпуляції
Тарас Обоїста пояснив, що насправді у Рівному існує чимало проблем із тим, які саме військові частини варто підтримувати. Головна причина — несправедливість у розподілі допомоги.
За словами Обоїсти, на розгляді тимчасової комісії є багато звернень від військових частин, яким місто просто не може надати фінансову підтримку через обмежені ресурси. «Чим гірша 77-ма бригада ДШВ, лист якої про допомогу вже кілька місяців залишається без відповіді? Або 354-й механізований навчальний полк, прикомандирований до 3-ї окремої штурмової бригади, бійці якого тримають останні квадратні кілометри Луганщини? Чи 300-й танковий навчальний полк, воїни якого виконують завдання у складі бойової тактичної групи 169-го навчального центру?» — наголосив він. За його словами, таких частин — десятки, і кожна потребує підтримки.
Обоїста також звернув увагу на фінансові маніпуляції:
«Наприкінці року було ухвалено дивне рішення — зняти кошти з уже запланованих витрат і фактично зупинити певні роботи. Хто і як приймав це рішення — невідомо. Є лише формальна фраза: “А давайте заберемо звідси гроші”».
Він підкреслив, що кошти забрали, зокрема, у таких важливих напрямках, як:
- ШЕУ (Шляхово-експлуатаційне управління) — це дороги, тобто логістика, швидкість реагування, безпека мешканців і транспорту.
- Ремонт лікарні — утеплення фасадів напередодні суворої зими, коли ворог продовжує бити по енергетичній інфраструктурі. «Якщо ці роботи не завершити, то всі попередні витрати будуть змарновані. А кошти, які забрали, краще було б одразу направити на підтримку ЗСУ», — зазначив Тарас Обоїста.
Він нагадав, що Друга міська лікарня сьогодні є однією з опорних установ, де лікують поранених бійців та тяжкохворих, тому зупинка ремонтів там — неприпустима. Таку ж думку підтримав ще один депутат та теж військовий Федір Мисюра. Він додав, що “найгірший є факт, що кошти на лікарню планувалось спрямувати до центру реабілітації. Так, можливо вони не на обладнання чи засоби реабілітації але…але вони з центру реабілітації”.
Скандал вже не вперше
У Рівному про несправедливий розподіл коштів для ЗСУ говорять уже не вперше. На цьому неодноразово наголошувала депутатка та голова тимчасової контрольної комісії Олександра Коваленко. Вона підкреслює важливість черги та прозорих правил у наданні субвенцій. За її словами, загальна сума звернень на підтримку військових уже перевищила 100 мільйонів гривень, однак система розподілу коштів не змінювалася, адже рівненські бійці служать у різних підрозділах, що ускладнює процес.
Депутатка стверджує: “Не знайдеться одностайної думки, кому скільки. Але ми можемо зробити головне — зараз підтримати живих.А також створити єдині правила гри для усіх”.
Без висновків, а просто для роздумів – Перемагає не та армія, в якої більше військ чи ресурсів, а та армія, яка вміє правильно планувати та використовувати наявні ресурси.
