Сховайтесь у бочці від зимового холоду

Традиційно остання декада лютого — чи не найскладніший період у всьому році: за довгу зиму накопичилась втома, сил зовсім немає, а так хочеться тепла і весни. Хтось для підтримки енергії п’є вітаміни, хтось просто мріє про сонячні дні, а хтось шукає тепла у не зовсім традиційний, але вельми приємний спосіб — у фітобочці Центру академіка Востокова “Купала”.

Про існування цього центру дізналася від друзів, вони ж і розповіли, що насправді “Купала” — це ніщо інше, як фітосауна, яка розміщується… у бочці. Побути давньогрецьким мудрецем закортіло одразу. Тож недовго думаючи, “озброївшись” рушником та капцями, іду в “Купалу”, що “оселилася” за адресою: вулиця Сагайдачного, 2/49. Заходжу — одразу відчувається неповторний запах лісу. Перш ніж пройти у кімнату відпочинку, біжу подивитися на саму бочку — велика, у людський зріст, нелакована, з дверцятами та східцями!
— Бочку зроблено з ялиці, — пояснила медсестра, зовсім не здивована моєю надмірною цікавістю, — а пара насичена екстрактами тридцяти трьох трав.
Швиденько роздягаюсь, заходжу у бочку, всідаюся та віддаю рушник Люді (так звати добру фею “Купали”), вона вмикає парогенератор, і мене огортає тепла, ароматна хмаринка. Поступово темпаратура піднімається. І я зігріваюся аж до кісточок. Хоча голова у пару не опускається, і я можу нормально дихати. Люда витирає крапельки поту з мого чола та поправляє волосся.
— Як ви себе почуваєте? Чи не хочете вийти?
Ні, вийти я не хочу. Мені тут тепло й затишно. Трави пахнуть полем, квітами і ще чомусь дитинством. Однак за десять хвилин час виходити. Але перед тим треба опустити обличчя в бочку та трішки подихати ароматним та цілющим повітрям.
Після парної мене вкладають на кушетку, загортають у моє простирадло та спеціальний термококон.
— Це для того, що ви ще пропотіли, — одразу отримую пояснення, — у бочці очищення організму лише починається, основна частина шлаків та токсинів виводиться “у коконі”. Розслабтеся й ні про що не думайте.
У кімнаті звучить легка музика та пахне лавандою. І за кілька хвилин я майже засинаю. Хоча ні — це напівсон — все чую, але ніби десь не тут. А ще — не відчуваю власного тіла. Дрімала я десь хвилин двадцять, аж поки прийшла медсестра зробити масаж, втираючи у тіло пахучу олійку. Вона повільно розтирає стопи, спину, долоні, руки. Розпарена шкіра всмоктує лосьйон і на дотик стає шовковистою та гладенькою.
Вже по тому, як я, зібравши волю в кулак, встала й одяглася, привітна господиня напоїла мене трав’яним чаєм та розповіла, що через піт організм виводить усі шкідливі речовини: солі, шлаки, радіонукліди. Внаслідок цього прискорюється обмін речовин, підвищується імунітет, омолоджується та оздоровлюється організм. А ще екстракти лікарських рослин зміцнюють волосся та нігті, роблять шкіру еластичною.
Відчуття тепла не покидало мене до наступного ранку: я прокинулась, сповнена сил та енергії, у тілі з’явилася приємна легкість. І роздивляючись у дзеркалі своє відображення, вирішила, що завтра знову піду у “Купалу”. І буду гарною, здоровою, повною сил і готовою зустріти весну.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху