З чого
починаються лижі
Один з найбільш істотних параметрів — ціна турпакета. Серед альпійських країн стратегічні висоти в цьому питанні займає Франція. Трохи дешевше, але все-таки солідно, виглядає Швейцарія. Більш доступний гірськолижний відпочинок в Італії й Австрії.
Найдемократичніші з усіх — ціни на піренейських курортах — в Іспанії та Андоррі.
Окрім цін, не останню роль при виборі місця відпочинку навіть для туристів, “схиблених” на гірських лижах, відіграє можливість додаткових розваг.
Але найперша причина, чому більшість лижників відправляються в гори, це все-таки катання.
Щоб визначити характер курорту, необхідно з’ясувати ряд параметрів, наприклад, кількість трас, що підходять вам за рівнем підготовки. У гірськолижному світі побутує чотирибальна система оцінки складності трас: зелені орієнтовані на “чайників” — тих, хто тільки збирається стати на лижі. Зелені — широкі і пологі, великої швидкості тут не сягнеш, зате на них не страшно випускати навіть дітей.
Для лижників, що вже мають деякий досвід, передбачені траси складніші — блакитні. Червоний колір траси сигналізує про перехід на схил для досвідчених спортсменів, що не бояться крутих віражів і запаморочливих швидкостей. Ну, а про тих, хто катається на чорних трасах, можна лише здогадуватися. Ясно одне: непрофесіоналу там робити нічого. На більшості відомих курортів є траси усіх кольорів.
Австрія: Моцарт грає, а лижник летить
Класикою жанру по праву вважаються Альпи. Розділити між собою це природне багатство пощастило Італії, Франції, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Словенії і Хорватії.
Велику частину гірськолижних курортів Австрії поділили між собою дві області: Тіроль і Зальцбург. Найбільшим попитом користуються престижні зальцбурзький Санкт-Антон і тірольський Зельден.
Тим, хто керується принципом “краще гір можуть бути тільки гори”, є резон відправитися в тихий Зельден — один із найвисокогірніших курортів Австрії. Однак новачкам тут робити практично нічого: нечисленні нескладні схили розташовані високо в горах, тому повертатися додому доведеться червоними трасами, що не кожному по плечу.
Молодіжним компаніям і аматорам нічного життя звичайно рекомендують один з найбільших австрійських курортів — тірольський Майрхофен. День будь-якого гостя (незалежно від того, хто він — гірськолижний ас чи “чайник”) буде наповнений найрізноманітнішими заняттями. Зони інтересів перших і других розведені навіть географічно: лижникам, що зуби з’їли, радять відправитися на плато Пенкен і льодовик у Хінтертуксі, Ахорн рекомендується новачкам.
Один з аргументів для вибору Австрії для гірськолижного відпочинку — відносна близькість курортів до великих міст, наприклад, Зальцбурга, Інсбрука. Крім того, легко можна добратися у Відень і навіть за кордон — у Мюнхен.
Андорра:
на схилах Duty free
Андорра поділяє з Австрією популярність серед гірськолижників. Однак за співвідношенням ціни і якості істотно обганяє конкурента. Андорра є зоною duty free, що позначається на загальному рівні цін.
В Андорру приїжджають кататися всі: і досвідчені лижники, і сім’ї з дітьми, і новачки, що тільки стають на лижню. Проживання в міських готелях Андорри Ла Велла, Енкампа чи Ескальдеса дозволяє туристам зранку з’їздити на схил, а ввечері по достоїнству оцінити іспанську, французьку і каталонську кухні в численних кафе і ресторанах, а також принади безмитного шопінгу.
Найдешевший варіант розміщення — в апартаментах на велику компанію. Необхідність готувати самостійно з лишком окупається дешевизною місцевих супермаркетів і неозорим вибором вишуканих сирів, вин та іншої їжі.
Найбільші курорти Soldeu-El Tarter і Pas De La Casa пропонують широкі можливості для досвідчених лижників. Однак не варто думати, що це місце тільки для “крутих” лижників — зелених і синіх трас тут вдосталь. Навіть така вічно пригноблена в сенсі розваг категорія, як батьки з маленькими дітьми, може зітхнути з полегшенням: лижні ясла приймають вихованців від 12 місяців.
Що стосується apres ski, то, крім шопінгу, можна із задоволенням і користю провести час у саунах, тренажерних залах, у льодовому палаці Канілло чи в термальному комплексі Кальдеа, що знаходяться в передмісті столиці.
Франція: Шамоні
ти моя, Шамоні
Сюди, на відміну від австрійських курортів, їдуть не стільки за затишною атмосферою, скільки за першокласними, але часом екстремальними трасами. Різноманітний рельєф, складні довгі круті спуски, великий перепад висот здобули Франції високу оцінку у світі професійних гірськолижників. Готелі у Франції скромні, без претензій. Найпопулярніший тип розміщення — великі комплекси апартаментів.
Найбільший гірськолижний район у світі знаходиться саме у французьких Альпах і називається “Труа Валле” чи “Три долини”. Тут розташовані курорти Валь-Торенс і Куршевель. Незважаючи на всесвітню славу тутешніх спусків, не усі відвідувачі “долин” спокушаються гірськолижними перспективами. Підтвердження тому — маса розваг, ніяк не пов’язаних з умінням стояти на лижах: масаж, грязьові ванни, гімнастичні і тренажерні зали, турецькі лазні, сауни, джакузі, численні бутіки, кінотеатри, ресторани, бари, дискотеки, казино, боулінг.
Не можна залишити без уваги і легендарний Шамоні — сучасну гірськолижну Мекку. Найзнаменитіший гірськолижний район світу — конгломерат з 14 окремих курортів і 400 населених пунктів. Тут прокладена найдовша гірськолижна траса у світі — Valle Blanche (“Біла долина”), 20 кілометрів безупинного спуску.
Швейцарія:
все можуть королі
Однозначно варто з’їздити на знаменитий курорт Церматт. Тут можна не тільки добре відпочити, але й нарешті забути запах автомобільних вихлопів: агрегати, що отруюють повітря, не підпускають до доглянутого стародавнього містечка ближче, ніж на 10 кілометрів. Транспортну кризу успішно вирішують належні готелям електромобілі й автобуси, до речі, безкоштовні для власників скіпасу. І це не рахуючи звичного для гірськолижників транспорту — підйомників, за допомогою яких можна добратися навіть до італійського курорту Червінія.
Справедливості заради варто відзначити, що Швейцарія — одне із найреспектабельніших місць на планеті. Приклад тому — Давос, що прославився зустрічами сильних світу цього. Чи Сент-Моріц, де відпочивають короновані і некороновані vip-персони Європи. А про ціни в таких місцях і говорити якось не заведено.
Є, щоправда, у швейцарських Альпах куточки і простіші, наприклад, Кранс-Монтана. Розмаїтість готелів і, відповідно, цін — від п’ятизіркового Ambassador до маленьких шале на молодіжну компанію з 10 чоловік.
Італія:
альпійська паста
Італійські гірськолижні курорти не особливо відрізняються від своїх північних сусідів — Франції і Швейцарії. У цьому нескладно переконатися, відправившись знаменитим тунелем під Монбланом у сусідній Церматт. Єдине, що варто мати на увазі — італійські скіпаси недійсні на швейцарських і французьких підйомниках, тому, щоб повернутися додому, доведеться доплатити за транспорт.
У Доломітових Альпах, як і в сусідніх гірських районах, є траси, розраховані на гірськолижників різного рівня підготовки. Наприклад, курорт Мадонна ді Кампільо для тих, хто тільки вчиться кататися — похилі схили і численні гірськолижні школи не дадуть пропасти новачку.
А найбільш тусовочним, молодіжним і в той же час сімейним курортом Італії є Валь-ді-Фасса — з комфортабельними готелями на будь-який смак і гаманець, м’яким кліматом, помірними висотами і гарними трасами для початківців.
