Уважні карі очі за прозорим пластиком окулярів під темним козирком шолома і ідеальна постава рівної і чіткої фігури за кермом спідвейного мотоцикла на лінії старту. Суха, жилава рука, від потиску якої стає гаряче, і доброзичлива усмішка на обличчі. Таким запам’ятав Віктора Трофімова Володимир Жуковський, speedway-rivne.at.ua.
Спокійна, інтелігентна мова і шаноблива увага до співрозмовника… Добра порада та взаємопідтримка.
Ось таким він назавжди і залишиться в нашій пам’яті. У пам’яті кількох поколінь рівнян на рубежі двох тисячоліть.
Сьогодні минуло дев’ять днів з дня смерті Віктора Трофімова.
Сергій Лятосінський:
– Він був неповторним, він був такий один… Він був для нас прикладом… Ми всі наслідували його і вчилися у нього… Віктор думав тільки про улюблений спорт… Він не намагався нажити собі ні капіталів, ні положення в суспільстві… Він був просто яскравою зіркою в нашому спорті…
Рівне попрощалося з легендою спідвею Віктором Трофімовим
Анатолій Миронов:
Коли мене лихоманило під час якоїсь зарубіжної гонки у складі збірної СРСР, і я не міг з собою нічого вдіяти, він підійшов до мене якось непомітно, і накинув на плечі свою куртку… А коли під час турне по Англії я обпік ногу в жорсткій боротьбі з ним за позицію, він після заїзду приніс якусь мазь і сам натер мені травмовану ногу…
За матеріалами: speedway-rivne.at.ua
