Днем залізничника ця дата стала за ініціативою Львівської залізниці. Виявляється, саме 4 листопада 1861 року, ще за часів Австро-Угорської імперії, на територію сучасної України — до Львова — прибув перший потяг, який називався “Ярославом”. У нинішньому розумінні “Ярослав” був поїздом міжнародного сполучення. Він з’єднував Відень, Краків, Перемишль і Львів. День залізничника встановлений Указом №257/93 Президента України від 15.07.1993.
Раніше День залізничника святкували у першу неділю серпня. Це перше професійне свято було засноване в Росії ще в 1896 році і приурочене до дня народження імператора Миколи I, який почав будівництво залізниць. Святкувався він щорічно 25 червня аж до 1917 року. Після 1917 року свято було забуте майже на двадцять років. Традиція вшановувати залізничників відродилася в СРСР лише в 1936 році. Постановою Уряду від 28 липня 1936 року був встановлений день професійного свята залізничників 30 липня. Пізніше його святкування перенесли на найближчий вихідний день.
Поки що не всі українські трудівники залізних магістралей звикли відзначати своє професійне свято 4 листопада. Вітання по телевізору, радіо і в газетах трохи піднімають настрій, а от погода та робочий день (і, до речі, наступний теж) — якраз навпаки. Деякі знайшли гідний вихід і відзначають дві дати — в серпні і в листопаді.
