На відміну від “жіночого” свята Варвари (17 грудня), наступний день Сави вважався здебільшого чоловічим. Віруючі за християнською традицією вшановували преподобного Саву Освяченого, який у 8 років таємно від батьків пішов у Капподокійський монастир. Там прийняв чернецтво і згодом ніс чернечий подвиг у Палестинській пустелі. Поблизу Єрусалима заснував лавру Святого Сави Освяченого й склав церковний чернечий устав. Був прозорливим, молитвами зцілював і творив чудеса. Помер 532 р.
Особливо урочисто відзначали день ангела усім новонародженим цього дня Савкам. Сусідські діти-однолітки тягали іменинника за вуха, застеляли ослін кожухом і, посадивши туди хлопця, тричі піднімали до стелі. За це годилося добре почастувати гостей.
Дорослі чоловіки теж справляли свято, але у вигляді жартівливого обряду “похорон Савки”, коли, частуючи родичів і сусідів, приказували:
Савка вмер, бо слабий був,
Жінку бив, бо дурний був,
Ой, вип’ємо по чарочці,
Заспіваймо по Савочці.
Таким чином відбувався ініціаційний обряд очищення іменинника від минулих вад, які залишали (“хоронились”) у минулому.
Оскільки з Варвари “добре” було братися до рукоділля, то жінки збиралися на свої посиденьки за вишиванням, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Про нерадивих господинь же з насмішкою говорили: “Савила та варварила і сорочки собі не справила” (за В. Скуратівським).
Потрал OGO.ua вітає усіх Сав із днем ангела! Бажаємо міцного здоров’я, доброти та злагоди у ваших сім’ях!
