Солідарність по-європейськи

1 травня, коли більшість свідомих українців закінчували весняно-польові роботи, несвідома меншість їздила рибалити, а окремі громадяни брали участь у якихось вуличних маніфестаціях, Європейський союз поповнили десять нових членів. Цими “щасливчиками” стали наші близькі сусіди Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія та Литва, а також не зовсім чужі для певної категорії українців Кіпр та Мальта.

Слово “щасливчики” все-таки пропоную писати в лапках, бо наскільки це добре чи погано — Європейський союз — достеменно ще ніхто не визначив, хоч спроби відбуваються. Так, наприклад, прем’єр-міністр України та, заодно, і кандидат від влади на виборах президента Віктор Янукович вважає, що українцю має бути однаково, чи є Україна членом ЄС чи ні, головне — це європейський рівень життя в державі.
На його думку, якщо рівень життя в Україні відповідав би європейському стандартові, то “не мало б значення: є ми членами Євросоюзу чи не входимо до нього”. Своє бачення прем’єр-міністр аргументував тим, що Європейський союз — організація неоднозначна. Там існує поділ на класи, бо є багаті — Німеччина, Франція, Великобританія, і є бідні, “яких уже називають територією класу Б”.
”То чи не краще нам збудувати, образно кажучи, Брюссель десь у Донецьку чи Львові, аніж їхати до цієї європейської столиці у вагоні третього класу?”, — невідомо кого запитує пан Янукович.
З іншого боку, у тій же Європі, навіть незважаючи на наше географічне та стратегічне становище, нас не дуже-то й чекають. Так, президент Європейської комісії Романо Проді заявив нещодавно, що Україна не має жодної перспективи будь-коли стати членом Європейського союзу.
Проді зауважив, що місця в ЄС практично не залишилося. За його словами, в ЄС буде прийнято ще Болгарію, Румунію і Туреччину, а також західно-балканські країни на зразок Сербії та Хорватії. Однак і це — справа неблизького майбутнього.
Що ж до України й Білорусі — то в них перспектив членства в ЄС нема, сказав президент Єврокомісії. Натомість він передбачив створення так званого “кола друзів” ЄС.
За словами Проді, це така собі зона співпраці, що простягнеться від Балтійського моря через Близький Схід до Північної Африки. ЄС буде інтенсивно співпрацювати із країнами цієї зони в економіці, а також в галузі імміграції.
Проді особливо підкреслив, що “друзі ЄС” не матимуть свого представництва ні в Європейському парламенті, ані в Європейській комісії.
Теперішній Президент України Леонід Кучма, який має всі шанси увійти в новітню історію, як “керманич без курсу”, надіслав привітальні телеграми на ім’я президентів Естонії, Латвії, Мальти, Кіпру, Польщі, Угорщини, Чехії, Словенії, Словаччини та Литви з нагоди набуття повноправного членства в ЄС, де, очевидно, цілком щиро зазначив: “Україна завжди вітала процес розширення ЄС як логічну та невід’ємну складову зміцнення загальноєвропейських цінностей, поширення на європейському континенті простору стабільності, безпеки, добробуту та демократії”. Водночас він висловлює і думку про те, що “масштабний проект під назвою “Єдина Європа”, який сьогодні реалізується, не матиме логічного завершення без України”. То можна зробити висновок, що він все-таки “за” ЄС.
То, ЄС — це добре чи погано? Висловлюючи з цього приводу свої думки, і Кучма, і Янукович так і не дають прямої відповіді на це питання. Зрештою, народ України, очевидно, хотів би знати, що, якщо жити “без Європи”, то коли ми заживемо по-європейськи? Як зміниться життя кожного з нас при вступі в ЄС? Де плюси, де мінуси, де підводні течії? І чому, зрештою, Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю тощо — це добре, а спільний союз з Німеччиною, Англією, Польщею — це не дуже добре? Ситуація досить звична для України: багато запитань та мало відповідей. Але ж колись треба буде зробити і це.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху