Росія не відмовляється від тактики масованих ударів дронами, однак аналітики Defense Express звертають увагу на кілька важливих нюансів, які викликають сумніви щодо звичного підходу ворога. Йдеться не лише про кількість запущених безпілотників, а й про саму логіку застосування цих атак.
За даними військового порталу Defense Express, ніч на 7 вересня стала рекордною за масштабом ворожих обстрілів дронами. Росія випустила по Україні 810 безпілотників типу “Шахед”, а також використала низку імітаторів. Це наймасштабніша атака з початку повномасштабного вторгнення. Попри це, Сили оборони України змогли відбити обстріл та знищити значну кількість БпЛА.
В чому полягає тактика РФ
Як нагадують експерти, подібна тактика не нова. Окупанти вже кілька разів демонстрували схожі масовані атаки. Так, у ніч з 2 на 3 вересня вони застосували 502 дрони, з яких було знищено або придушено засобами РЕБ 430 одиниць. Перед цим, у ніч з 29 на 30 серпня, ворог атакував 537 безпілотниками, і тоді українська протиповітряна оборона змогла ліквідувати 510. Ще раніше, у ніч на 28 серпня, було зафіксовано залп із 598 дронів, серед яких 563 не досягли цілей завдяки діям оборонців.
Які закономірності видно
Певну закономірність можна простежити й у хронології таких ударів. З 20 на 21 серпня окупанти випустили понад 500 дронів, а до цього їхні атаки виглядали менш масштабними — зазвичай це було не більше сотні апаратів. Така різниця наштовхує на думку про зміну тактики або ж на можливе нарощування темпів виробництва.
Фахівці наголошують, що нині постає ключове питання: чи справді російська промисловість змогла суттєво збільшити виробничі потужності для виготовлення дронів, чи мова йде про свідомі паузи між масованими ударами. Адже такі інтервали могли давати змогу накопичувати значний арсенал безпілотників, щоб потім завдавати ударів серіями у понад пів тисячі апаратів.
Структура атак
Ще один момент, на який звертає увагу Defense Express, стосується структури цих атак. Невідомо, яка саме частка припадає безпосередньо на дрони-камікадзе типу “Шахед”, а яка — на інші повітряні цілі, зокрема імітатори та приманки. Саме зростання виробництва імітаторів може пояснювати збільшення масштабів атак. Це дозволяє ворогу ускладнювати роботу українських систем протиповітряної оборони та перевантажувати їх великою кількістю цілей.
