Останні тижні інформаційний простір Рівненщини буквально сколихнула тема можливого закриття спецшкіл у різних громадах області. Навколо цих закладів виникла хвиля чуток: від ліквідації установ до звільнення приміщень чи навіть приватизації земель. Напруження лише зростало — батьки вихованців почали бити на сполох, у Мізочі відбулися протести, з’явилися петиції, а батьки їздили до обласного центру, аби відстояти право своїх дітей на освіту.
Про страхи родин дітей з особливими освітніми потребами, позицію влади, реакцію депутатів та можливі сценарії розвитку подій — з’ясовували кореспонденти «ОГО».
Початок історії
Поштовхом до обговорення стала поява на сайті Рівненської обласної ради порядку денного чергової сесії. У ньому містилися чотири питання, які привернули особливу увагу громадськості. Йшлося про громадські обговорення проєктів рішень щодо припинення діяльності спеціальних шкіл у селах Великі Межирічі, Тучин, Чудель та у селищі Мізоч.
Читайте також: Перелік спецшкіл Рівненщини, де навчаються діти з особливими потребами.
Формулювання викликали занепокоєння серед батьків та педагогів цих закладів. Люди побоювалися, що їхні діти можуть залишитися без належної освіти, спеціалізованої допомоги та соціалізації.
У пояснювальних записках до проєктів рішень зазначалося, що Міністерство освіти і науки України розглядає можливість спрямування коштів на облаштування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами у звичайних закладах загальної середньої освіти, максимально наближених до місця проживання учнів.
Саме тому пропонується розглянути можливість припинення діяльності спеціальних шкіл та організувати навчання дітей у спеціальних або інклюзивних класах у громадах.
Депутати стали на захист закладів
Після появи інформації про можливе припинення діяльності спецшкіл до дискусії активно долучилися депутати різних рівнів — від місцевих до народних.
Зокрема, депутат Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук різко висловився проти такого сценарію.
«Мізоцька спеціальна школа була, є і буде. І навіть починати обговорення її ліквідації — неправильно. Якщо пройде проєкт рішення про обговорення, то наступним кроком може стати рішення про ліквідацію. Закликаю колег-депутатів не вляпуватися у цю ганебну історію», — заявив він.
Про неприпустимість закриття спеціальних шкіл з трибуни Верховної Ради також говорив народний депутат Сергій Євтушок.
Політики наголошують: відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Закони «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» гарантують дітям з особливими освітніми потребами можливість навчатися з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
Саме тому, на їхню думку, закриття таких закладів без чіткої альтернативи може поставити під загрозу доступність освіти для цієї категорії дітей.
Позиція батьків: «Наші діти потребують особливих умов»
Найбільше занепокоєння ситуація викликала у батьків вихованців спеціальних шкіл. Для багатьох із них ці заклади — не просто школа, а місце, де дитина отримує комплексну підтримку.
Альона, мама учениці Мізоцької спеціальної школи, категорично виступає проти можливого закриття закладу.
«У цій школі моя донька вчиться писати, отримує нові знання, має друзів. Ми максимально задоволені педагогами, які вкладають у дітей серце і душу та дійсно знають їхні потреби», — говорить жінка.
Інша мама вихованця, Тетяна, пояснює, що її дитина потребує особливих умов навчання та постійного супроводу спеціалістів.
«Наша дитина потребує корекційної підтримки та постійного супроводу фахівців. Саме такі умови забезпечує спеціальний заклад освіти, який багато років виконує важливу соціальну функцію.
Коли ми обирали школу, фахівці дошкільного спеціального закладу рекомендували саме Мізоцьку спецшколу. Таку ж рекомендацію надала психолого-медико-педагогічна комісія», — розповідає вона.
Батьки переконані: далеко не всі діти з особливими освітніми потребами можуть повноцінно навчатися у звичайних школах, навіть за умов інклюзії.
Позиція обласної ради: мова про реорганізацію
В обласній раді наголошують: йдеться не про закриття спецшкіл, а про початок процедури громадських обговорень, передбаченої законодавством.
Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш пояснив, що слово «припинення» у проєктах рішень використовується у юридичному значенні і може передбачати різні варіанти — від реорганізації до зміни форми управління.
«Обласна рада не має наміру просто взяти і закрити спеціальні школи, де навчаються діти з тяжкими порушеннями мовлення. Такої мети ніколи не було ні в обласній раді, ні в департаменті освіти», — наголосив він.
За словами посадовця, у спецшколі №1 у селі Чудель навчаються діти з різних громад. Близько 70% учнів — із Сарненської громади, інші — з навколишніх громад, і лише троє дітей із самого Чуделя.
Водночас річний бюджет закладу становить близько 21 мільйона гривень, але громади, звідки походять учні, не виділяють коштів на його утримання.
«Якщо громади висловлюють занепокоєння, було б справедливо, щоб вони підкріпили це рішеннями про фінансову підтримку таких закладів», — зазначив Карауш.
Він також нагадав, що закон вимагає проведення громадських обговорень щодо подальшої долі спеціальних шкіл у сільській місцевості. Такий процес може тривати до року і має об’єднати батьків, педагогів, місцеву владу та профільні структури.
Що далі?
Історія зі спеціальними школами Рівненщини стала прикладом того, як освітні реформи стикаються з реальними потребами людей. Для батьків ці заклади — гарантія того, що їхні діти отримають не лише знання, а й необхідну підтримку. Для влади — це питання оптимізації ресурсів та адаптації системи освіти до нових стандартів.
Наразі остаточних рішень щодо долі спеціальних шкіл не ухвалено. Попереду — громадські обговорення, під час яких мають знайти баланс між реформами, фінансовими можливостями громад та найголовнішим — правом дітей на доступну і якісну освіту.
Головне фото згенероване за допомогою ШІ.
