Ця людина – Світлана Скруха. Це чудова поетеса, яка проживає у мальовничій Пляшеві. Це їй так болить доля тих українських синів, що злягли на Берестецькому полі, виборюючи нам щасливе майбуття. Цей біль вона передає у рядках своїх віршів. Кожним своїм словом Світлана закликає нас пам’ятати чиї ми діти, шанувати свою Батьківщину, цінувати ту жертовність героїв задля того, щоб ми зараз жили вільно, незалежно. Якби ж вони знали до чого тепер доборолись їх нащадки…
Світлана Скруха народилася 2 травня 1978 року в с. Пляшева. Зі шкільних років закохана в рідне слово і пісню. В 2002 році закінчила волинський державний університет ім. Лесі Українки. З 1996 року працює в Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви»: спочатку на посаді екскурсовода, тепер – науковим співробітником. Її поезії та статті неодноразово публікувалися в районній та обласній періодиці. В 2007 році в світ вперше вилетіла її поетична ластівка – літературно-художньо збірка «Під містечком Берестечком», а в 2010 році – збірка поезій «Хліб і сіль землі». Світлана Скруха – автор багатьох пісенних творів, які виконуються шкільними ансамблями та аматорськими колективами. Та й сама має чудовий мелодійний голос, який звучить ніжним дзвіночком.
Вашій увазі кілька рядків, які належать нашій чудовій поетесі – Світлані Скрусі
Молитва Журавлихи
Верни до мене, пам’яте моя,
Лелеками у синій високості –
До того незабутого гнізда,
Де вічним сном синів спочили кості.
Верни до мене співом солов’я,
Врочистим передзвоном на дзвіниці
І колосом налитим на полях,
Й чернечою молитвою в гробниці.
Верни до мене, пам’яте моя,
Щоб було що онукам показати,
Щоб білим тим лелекам й солов’ям
Було куди щороку прилітати.
Верни до мене, пам’яте моя…
За матеріалами plyasheva.com.ua
