У 1998 році Юрій закінчив інститут міжнародних відносин Київського національного університету та розпочав кар’єру в Міністерстві закордонних справ України. З того часу працював у прес-службі, створив перший веб-сайт МЗС, займався питаннями двосторонніх відносин і проектами НАТО в Україні, очолював секретаріат одного з керівників міністерства, працював у посольствах України у Великобританії та Польщі, а також брав участь у становленні посольства нашої держави в Ірландії.
Однак Юрій не обмежується лише державною службою, він – людина творча й має чимало різних захоплень.
– Він реактивний, – розповідає про свого сина Людмила Туровська. – Я іноді не встигаю встежити за його захопленнями. Вірші пише з дитинства, торік вийшла його поетична збірка «Я кинув слова на вітер…» А ще він пише оповідання й нариси. Цікавиться музикою, виступав як ді-джей. Разом із друзями створив групу «Баграч», вони записали диск. Займався йогою, стрільбою з лука, зараз захопився гольфом. Багато подорожує. Водночас він розважливий і цим дуже схожий на батька.
Крім названих захоплень, Юрій пише пісні, займається відеомонтажем. Окремі його відеороботи доступні на Youtube.
Юрій одружений, має сина Михайлика. Батьки часто спілкуються з сином та онуком за допомогою сучасних інтернет-технологій.
– Юрій у дитинстві довго шукав себе, – згадує його батько Василь Романчук. – Він серйозно займався програмуванням, планував вступити на факультет кібернетики. Здобував призові місця на олімпіадах з математики. Але з часом гуманітарна складова все ж переважила, і він вирішив стати дипломатом.
У рідному Рівному Юрій буває нечасто. Служба. Тому кожна зустріч із рідними стає справжнім святом для всіх.
За матеріалами: Газета “7 Днів”
