Біле вино, як білий вірш про літо…

Прохолодний літній вечір, що тихо переходить у ніч, хороший, легкий джаз, бокал зимного, білого вина, відчинене вікно, ніжний подих вітру ледве-ледве піддуває листок паперу, на якому - весь ви, ваші думки, щось зовсім небуденне, настільки, як і цей прохолодний вечір, коли закортіло зазирнути у себе, наче у 18 років, або, як це буває в 65, написати поезію чи почати мемуари…