Сон і реальність — дві сторони нашого життя. І ту людину, яку ми бачимо уві сні, в реальності можемо ніколи не зустріти. Саме про життя уві сні писав у своїй новелі “Очі блакитного собаки” відомий колумбійський письменник Габріель Гарсія Маркес. Те, що він описав на папері, рівнянка Вікторія Ікрова відобразила на кіноекрані, презентувавши глядачам однойменний короткометражний фільм.

У досить незвичний спосіб рівнянка Вікторія Ікрова вирішила представити на розсуд глядача власну поезію про кохання. На імпровізованій сцені Молодіжного експериментального театру Рівного (МЕТР) вона була водночас поетесою, акторкою та художницею.