Острозька Біблія — 430 років
Безумовно, другий за важливістю, після 450-річчя Пересопницького Євангеліє, книжковий ювілей 2011-го – 430-річчя Острозької Біблії. Перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, воно було підготовлене гуртком учених при Острозькій академії і здійснене в Острозі друкарем Іваном Федоровим (Федоровичем).
Книга вийшла досить великим на той час тиражем — близько 1500 примірників. До нашого часу дійшло близько трьох сотень екземплярів.
– Острозька Біблія завдяки високій якості перекладів довгий час не мала конкурентів у православно-слов’янському світі й фактично стала канонічним текстом, – зазначає дослідник Острозької Біблії, проректор Національного університету “Острозька академія” доктор філософських наук Петро Кралюк. – Текст Острозької Біблії (хай навіть із деякими змінами) продовжує й сьогодні служити православному світові.
А сучасною українською мовою Острозьку Біблію переклав завідувач кафедри богослів’я НаУ “Острозька академія” доктор теології Рафаїл Турконяк. Його 30-річна подвижницька праця була відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка.
До речі, саме на Острозькій Біблії приймав свою першу присягу у Верховній Раді під час подій Помаранчевої революції 2004 року Віктор Ющенко, тоді ще офіційно не оголошений Президентом України.
У жовтні 2009-го, в день відзначення 15-річчя відродження Острозької академії, меценати академії, подружжя Олени та Віталія Гайдуків, подарували навчальному закладові оригінал Острозької Біблії 1581 року видання.
Відтак, унікальна книга повернулась на свою історичну батьківщину і зайняла гідне місце з-поміж українських святинь, якими пишається Острозька академія.
Ізборник Святослава — 935 років
Створений 1076 року Ізборник — це пам’ятка давньоукраїнського перекладного письменства, що була створена для чернігівського князя Святослава Ярославича. Загалом Ізборників було два. Вважають, що перший був переписаний з болгарського ориґіналу — збірника царя Симеона.
Ізборник 1076 року містить статті релігійно-морального характеру. Також тут є матеріали з граматики, поетики, риторики. Ізборник Святослава цінний ще й тим, що він стверджує користь знань і читання книжок.
“Лісова пісня” – 100 років
Драму-феєрію “Лісова пісня” Леся Українка написала в 1911-му. У чорновому варіанті — впродовж 10-12 днів літа, в Кутаїсі, а допрацювання й редагування твору тривало до жовтня того ж року. “Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила”, – зізнавалась поетеса у листі до сестри Ольги.
Географічно “Лісова пісня” доволі близька до Рівненщини. У пролозі до твору прямо вказано, що дія відбувається в старому лісі на Волині. Сама Леся Українка, говорячи про поштовх до написання твору, зізнавалась: “Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними…” Поетеса зізнавалась: “Я в Колодяжному (село в Ковельському районі на Волині, де поетеса провела дитячі та юнацькі роки, нині тут розміщений меморіальний музей-садиба Лесі Українки — авт.) в місячну ніч бігала самотою в ліс… і там ждала, щоб мені привиділась Мавка”.
Зв’язок драми-феєрії з нашим регіоном існує й в її сценічних втіленнях. Іще в перші роки незалежності “Лісова пісня” з’являється в репертуарі Рівненського обласного музично-драматичного театру (тоді він іще не мав статусу академічного). А маленькі глядачі Рівного нині знайомляться із драмою-феєрією Лесі Українки в постановці режисера Олександра Іноземцева на сцені обласного академічного театру ляльок. Прем’єра цієї вистави відбулась 9 листопада 2008 року.
– Наша “Лісова пісня” побувала вже на кількох фестивалях, була відзначена Гран-прі, – розповідає заступник директора обласного академічного театру ляльок Роман Микитюк. – А нещодавно творчій групі нашого театру вручили за цю виставу Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки, яка присуджується за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, у номінації “Театральні вистави для дітей та юнацтва”.
“Пригоди Шерлока Холмса” – 120 років
120 років тому, в 1891 році, було опубліковане перше з оповідань із серії “Пригоди Шерлока Холмса” Артура Конан Дойля. Це – оповідання (автор назвав його повістю) “Скандал у Богемії”. На основі цього твору був знятий один із фільмів знаменитого радянського телесеріалу про Холмса – “Скарби Агри”. Саме там фігурує Ірен Адлер — єдина жінка, від якої славетний сищик зазнав поразки.
До слова, саме у “Скарбах Агри” вперше в серіалі про Холмса були використані кадри справжнього Лондона. А паровий катер, на якому, за сюжетом твору, втікали злочинці, у фільмі перейменували на “Діану”, хоча у книзі він звався “Авророю”. Зважаючи на те, що кінострічка вийшла у 1983 році, логіка перейменування — зрозуміла…
“Портрет Доріана Грея” – 120 років
Як і твір Конан-Дойля про Шерлока Холмса, роман Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” екранізовувався неодноразово (а точніше — більше 25 разів!), проте наймолодші кіноглядачі знають і один, і інший твір насамперед за найсучаснішими кіновтіленнями — відповідно з детективного бойовика Гая Річі “Шерлок Холмс” та британського фільму режисера Олівера Паркера “Доріан Грей”. Прем’єра обох стрічок відбулась у 2009-му, причому “Доріана Грея” – 09.09.09, тобто 9 вересня позаминулого року.
Цікаво, що свій єдиний роман і найвідоміший твір Оскар Уайльд написав усього… за три тижні.
