У Страсну П’ятницю піст стає особливо суворим: за церковними канонами, не можна куштувати нічого, окрім води та хліба. Не можна також робити ніяку домашню роботу.
Священнослужителі цього дня надягають найтемніший одяг. Божественна літургія в Страсну П’ятницю не здійснюється.
У другій половині дня, коли, як вважається, сталася хресна смерть Ісуса, у всіх храмах з вівтаря виноситься плащаниця – іконописне або вишите зображення зняття з хреста Тіла Господнього. Плащаниця, якій, згідно з біблейським переказом, святий Йосип обернув Тіло Христове, розташовується у середині храму, і віруючі здійснюють перед нею благоговійне поклоніння, згадуючи страждання Спасителя.
Плащаниця знаходиться в центрі храму до початку недільного пасхального богослужіння. В день Великодня вона знову повертається на Престол вівтаря.
У страсну суботу йдуть приготування до Пасхальної святкової трапези. Для господинь це найбільш клопітний день, адже потрібно все приготувати, випекти, зварити. Цього дня фарбують яйця і роблять писанки. Для пасхальних яєць використовується в основному червоний колір, який символізує кров Христову. Шкаралупа від очищених яєць не викидається – її несуть на річку і пускають по воді. Згідно з легендою через 25 днів вона припливе в щасливі райські краї та повідомить душі праведників, що живуть там, про Світлу Христову Неділю.
![]()


