Наймолодший наркоман сьогодні має 14 років, найстарший — 31. Отож, середній вік такого хворого — 27 років, тобто самий розквіт життєвих сил. За словами пана Шевчука, минулоріч від уживання наркотиків померло 19 молодих людей, з них 17 — від передозування. Але найбільшим злом є те, що доступ молоді до наркотиків досить вільний. Так, наприклад, у міських загальноосвітніх школах №№3, 24 можна впродовж дня придбати будь-який “хміль”. Не кажучи вже про дискотеки, на яких за 20 гривень пропонують жуйки з наркотичним “начинням”.
Сьогодні у місті Рівному нараховується 18 сімей, в яких батьки і діти вживають наркотики. І, як стверджують наркологи, кількість наркоманів збільшується ще й за рахунок спадкової залежності.
Спеціалісти кафедри психології Рівненського інституту слов’янознавства КІСУ провели опитування серед студентів щодо їхнього ставлення до наркотиків, алкоголю та паління. Було опитано 331 студент навчального закладу.
Наркотики. Три четверті опитаних ставляться до цього вкрай негативно. Кожен шостий не звертає на це уваги, а 3% — сприймають вживання наркотичних засобів як цілком нормальне явище. Стосовно легалізації наркотиків вималювалася така картина: 40% ставляться до цієї ідеї вкрай негативно, а по 30 відсотків розділилися думки опитаних, які проти легалізації і яким просто байдуже, приймуть легалізацію наркотиків у нашій державі чи ні. Кожен четвертий респондент заради цікавості (при умові, що це не зашкодить здоров’ю) і, якби була така можливість, спробував би якийсь з наркотиків, проте переважна більшість — 60%, від такої “радості” відмовилися б. Хоч раз, але вживали у своєму житті наркотики 18 відсотків молодих людей. Понад 30% опитаних студентів мають друзів, котрі вживають наркотики, а 5 респондентів мають родичів-наркоманів.
Та найбільше вражає той факт (а краще б це було просто припущенням), що 4 відсоткам респондентів байдуже, чи вживатимуть їхні майбутні діти наркотики, чи ні.
Паління та алкоголь. 40% опитаних студентів зізнаються в тому, що палять. Причому, ще 9 відсотків цілком позитивно ставляться до тютюнопаління. Більше половини респондентів не палять взагалі, проте кожен п’ятий час від часу “бавиться димом”. За констатацією психологів, переважна більшість молодих людей більш негативно ставиться до паління, аніж до вживання алкоголю. Кожен четвертий респондент — запеклий противник алкоголю, кожен п’ятий зовсім не вживає, а кожен шостий не звертає уваги на таке явище в студентському середовищі. Проте майже 80 відсотків іноді вживають алкогольні напої, а 1% — щоденно.
На думку опитаних, молодь вживає алкоголь, щоб: розслабитися, зняти стрес, або ж не бути відлюдьком у компанії. Тобто, в основному, це — психологічні визначальні чинники. Близько 70% опитаних констатують, що в стінах їхнього навчального закладу зустрічаються студенти, які вживають наркотики, і такі, що перебувають у стані алкогольного сп’яніння.
Окремим питанням соціологічне опитування досліджувало вплив реклами алкоголю та тютюну на молодь. Як виявилося, лише 7% респондентів схильні вважати, що вплив є, решта ж дотримуються думки, що все залежить від моральної стійкості самої людини. Окрім цього, опитане студентство свідомо підкреслює, що на порушення закону молодь іде через нездорові стосунки в сім’ї, вживання алкоголю та наркотиків і нестачу грошей.
У принципі, таємне анкетування чи опитування не завжди є стовідсотковим відображенням проблематичної ситуації. Проте подана вище відсоткова розкладка соціологічного дослідження, проведеного в межах конкретного навчального закладу, — це вже інформація для роздумів не тільки спеціалістів певних галузей, а й самої сучасної молоді. Причому, молоді, яка конкретно усвідомлює, що, у цьому житті людство часто-густо помиляється. То хай ці помилки будуть максимально незначними й безболісними.
