Про те, як зваблюють своїм багатством та джентльменським поводженням уже немолоді італійці чи іспанці найвродливіших у світі українок (навіть бальзаківського віку), ми наслухались і начитались доволі. А ось історія, яка трапилась з одним дубенчанином, по праву претендує на свою безпрецедентність.
Донечці однієї дубенчанки ще не виповнилось і півроку, як мати зважилась на відчайдушний крок: залишивши своє немовля на чоловіка, на кілька місяців поїхала у Польщу на заробітки. Сусіди підтвердять: “вусатий нянь” загалом успішно справлявся зі своїми обов’язками. Його мало не щодня бачили з коляскою на прогулянці, донечку свою він годував і вкладав спати. Щоправда, своє захоплення спиртним він теж не полишав. Щоденна доза не була такою, щоб чоловіка збивала з ніг, проте за комірець він закладав регулярно.
За щоденними клопотами час збігав непомітно. Уже й дружина зателефонувала додому, що збирається незабаром повернутися. У щасливу мить зустрічі з коханою після довгої розлуки чоловік вирішив бути тверезим, як скельце, і зарікся за кілька днів до її приїзду не брати до рота хоча б краплину алкоголю. Хто б міг подумати, що різка зміна способу життя призведе до таких сумних наслідків!
Кілька днів дотримання “сухого закону” обернулись для чоловіка проявом психозу. Увечері сусіди і зовсім незнайомі люди телефонували на “швидку”: тата-одинака довелося відловлювати прямо на автобусній зупинці, позаяк поводився, м’яко кажучи, неадекватно — ревів, стогнав і гавкав. І, як наслідок, потрапив до рук персоналу місцевого диспансеру психо-соціальної реабілітації. Дитя на цей період забрали до себе співчутливі сусіди…
Дружина застала свого чоловіка саме у цьому закладі. Вона одразу приїхала його “визволяти” із ”психушки”. Однак її зустріч з благовірним довелося відкласти, оскільки останній має пройти повний курс лікування.
