Спокою не дає колега, який просто, напевне, народився для того, щоби бути завжди чимось невдоволеним, плести інтриги і створювати на порожньому місці плітки. Такі люди, на жаль, існують і заважають продуктивно працювати, а іноді й жити.
Цікаво, що ці типи просто процвітають у наш час! Чому? Їх бояться? Навряд чи… Просто у багатьох із нас голова більше болить через те, щоби виконати свою роботу. І тут не до боротьби, суперечок, з’ясувань. Звикаєш проходити, наче привид, крізь подібні негаразди, хоча рідко вдається вдавати, що вони тебе не стосуються.
Мене, чесно кажучи, завжди дивує те, звідки в людині стільки жовчі й ненависті до оточуючих. Дивишся: і сім’я є, і діти влаштовані, і не голодує, а інших просто морально знищує. Невже це приносить задоволення? І як вона не усвідомлює, що вже не здатна створити нічого світлого навколо себе? А може, це – своєрідна реакція через страх, що ти – не такий і ніколи не станеш таким, як та людина, котру всі поважають, люблять і цінують, до котрої біжать за порадою і співчуттям.
Виходить, кожен може запропонувати тільки те, що має: одні бачать те, що їх розділяє, а інші – об’єднує.
