Ще минулого понеділка ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” припинило подавати сюди світло. Дев’ятиповерхівка за цей час помітно спорожніла, частина її мешканців була змушена шукати притулку у родичів, знайомих, а то й просто податися до рідні в села. Оскільки кухні в гуртожитку обладнані електроплитами, навіть уявити важко, як тут можна жити без електрики!
Спеціаліст компанії “Рівнеенерго”, що відповідає за зв’язки з громадськістю, Андрій Пермяков повідомив: мешканці гуртожитку за поточний місяць за електроенергію розрахувалися, проте припинили гасити борг за попередні місяці, який було реструктуризовано. А це на даний час — 18 тисяч гривень.
— Поки борг не буде проплачено, компанія світло в цьому будинку не вмикатиме, — зазначив пан Пермяков.
Цікаво, що люди сплачують за світло, так би мовити, через посередника, тобто на рахунок радіозаводу. Більшість із 250 сімей, які мешкають в гуртожитку, своє житло у підприємства вже викупили, мають навіть будинкові книжки, проте за світло їх змушують сплачувати за показниками загального лічильника, що є грубим порушенням прав споживача. Компанія ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” відмовляється встановлювати лічильники, посилаючись на те, що гуртожиток все ще є власністю радіозаводу. А керівництво підприємства направляє людей в компанію, мовляв, вирішуйте свої проблеми самі.
Так і ходять люди по колу в пошуках правди. Куди тільки не зверталися, а гордіїв вузол і донині лишається нерозв’язаним. П’ять років тому, коли директора радіозаводу Миколу Цимбалюка обрали депутатом міської ради, думали, що негаразди лишаться в минулому. Але не так сталося, як гадалося. Дійсність виявилася ще абсурднішою, а майбутнє — ще туманнішим.
Продовження теми читайте у номері за п’ятницю.
![]()


