“З моєю колишньою командою не розправилися”
— Призначення прокурором Рівненської області ви оцінили як пониження в роботі. Чому все-таки погодилися тут працювати?
— Перш за все, генеральний прокурор Олександр Медведько не дозволив спотворити результати роботи Донецької прокуратури за той час, коли я нею керував. Виступаючи на підсумковій колегії Генпрокуратури, він оцінив мої здобутки за минулий рік у цілому позитивно. По-друге, він не дав моєму наступнику, який став прокурором Донецької області, розправитися з людьми, котрі там працювали моїми заступниками. Генеральний прокурор не дав можливості розправитися з членами моєї команди. Двоє моїх колишніх заступників з Донецької прокуратури вже працевлаштовані в Генпрокуратурі на керівних посадах, а третій поки перебуває на лікарняному. Наскільки я зрозумів, його також переведуть до столиці. По-третє, Генеральному прокуророві України видніше, хто повинен працювати прокурором Рівненської області, а хто — Донецької. Мені здається, що я би краще виконував обов’язки прокурора Донеччини, а він вважає, що я більше потрібен тут.
— Скажіть, а Генеральний прокурор обіцяв вам якісь перспективи кар’єрного росту?
— Я справді мав із цього приводу розмову з Олександром Медведьком. Генпрокурор намалював мою подальшу кар’єру. Мене така перспектива цілком влаштовує. Якщо Олександр Медведько дотримає слова, то вважаю, що мої інтереси не будуть порушені.
— Тобто, якщо ви добре зарекомендуєте себе в Рівненській області, вас переведуть на роботу до Генпрокуратури?
— Не зовсім так, бо Олександр Медведько впевнений, що на Рівненщині я працюватиму позитивно. Тим паче, що це моя вже п’ята область, хоча в кожній працював результативно. Наприклад, за рік роботи у сусідній області був визнаний “Людиною року Волині”. До речі, диплом і “Стеллу” завжди вожу з собою (показує нагороди на полиці під державною символікою – авт.). Переможцем у цій номінації мене визнали люди Волині, у цьому їм допомогли журналісти, з якими склалися навіть дружні стосунки. Після призначення на Рівненщину мене одним із перших привітав головний редактор однієї з провідних газет сусідньої області. Двоє інших волинських журналістів приїхали до Рівного, щоб поздоровити, та взяли інтерв’ю. Горджуся тим, що мою роботу оцінили люди, а не місцева влада.
Замолодий ще Ольшанецький…
— Чому ви зробили подання на звільнення прокурора Рівного Ігоря Ольшанецького?
— Хочу сказати, що прокурор міста, на мою думку, не відповідає займаній посаді. Не тому, що він професійно погано підготовлений. Він просто не має достатнього досвіду для керівництва такою потужною прокуратурою, яка має склад понад 30 чоловік. Хіба може людина, котра має шість років стажу роботи в органах прокуратури, обіймати посаду прокурора міста? Я глибоко переконаний, що ні. Тим більше, що група керівників всіх структурних підрозділів обласної прокуратури проводила в прокуратурі Рівного перевірку та зробила висновок, що прокурорсько-слідча робота відверто “провалена”. Тому ми запропонували йому роботу в апараті обласної прокуратури, а він добровільно написав рапорт Генеральному прокуророві на звільнення з посади прокурора міста. Ігор Ольшанецький у нас буде вчитися організації роботи, чого він не знає, заодно набереться досвіду. Він людина молода, перспективна, у нього ще все попереду. Колись знову стане прокурором, якщо себе позитивно зарекомендує.
— Якщо не секрет, хто займе місце Ігоря Ольшанецького на посаді прокурора Рівного? Це його заступник Ігор Балик, який три тижні тому призначений з прокуратури Донецької області?
— Ні, хоча мені дивно, чому всі так подумали. Він не розглядається як кандидат на посаду прокурора Рівного. У моїх планах вже є кандидатура, яка має очолити міську прокуратуру. Але потрібно, щоб її схвалив Генеральний прокурор. Це людина зі сторони.
— Можливо, з Донецької прокуратури?
— Якби так сталося, то нічого дивного в цьому немає. Я там два роки попрацював, добре знаю людей. У Донецькій прокуратурі підібралася справді професійна команда. Я говорив Генеральному прокуророві та рівненським журналістам, що сильнішої прокуратури, на той момент, коли звідти йшов, в Україні не існує. До речі, з цим погодився і Олександр Медведько. Там правильна організація роботи, контроль за виконанням рішень та достатня вимогливість до підлеглих. Що там буде після мене — не знаю. Звичайно, серце болить, але сьогодні я більше думаю про Рівненську область, а не про Донецьку. Тим більше, тут у мене значно більше проблем, ніж було у Донецьку.
— Попередній прокурор запам’ятався дуже тісними стосунками з головою ОДА. Як вам працюється з владою Рівненщини, зокрема, з тим же керівником області Віктором Матчуком?
— Нормально працюємо. Мені імпонує, що голова Рівненської ОДА і керівник обласної ради добре мене сприйняли. Вони сподіваються, що з моїм приходом робота правоохоронних органів активізується і вони більше повернуться до людей. Перші кроки у взаємодії з рівненською владою у мене викликають тільки позитивне враження. Хоча мав нормальні стосунки з керівниками Донецької області. Я завжди намагаюся пояснити, що у мене є функції, передбачені Конституцією та Законом України “Про прокуратуру”, і я не представляю жодну політичну силу. Свої симпатії до політиків реалізую на виборчій дільниці, коли ставлю “галочку” в бюлетені. Хоча в різних областях було по-різному. Деяким керівникам пояснював, що не можу бути членом колегій обласних адміністрацій, якихось робочих груп. У більшості областей мене розуміли. У мене сьогодні немає підстав говорити, що Віктор Матчук чи Олександр Данильчук не зрозуміли позицію, якої я дотримуюся.
— Олексію Васильовичу, а чи можете назвати людей, яким не сподобалася ваша позиція?
— За кілька місяців, які працюю прокурором Рівненщини, мною вже незадоволений один народний депутат України. Один із депутатів обласної ради обурився, що я його не приймаю, коли він захотів прийти до мене на прийом. Останньому пояснюю, що існує певний графік прийому громадян, а я не та службова особа, яка має приймати депутата обласної ради, коли йому заманеться.
Мало боролися
з хабарниками
— Ваш попередник Леонід Ореховський постійно ворогував з місцевою міліцією. Які стосунки з правоохоронцями налагодили ви?
— Коли мене представляли, я одразу сказав представникам правоохоронних органів, що тут у мене ніяких особистих стосунків ні з ким немає і ми всі рівні. Такі відносини збираюся й надалі підтримувати. Якщо хтось їх захоче перевести в ранг особистих — це йому не вдасться. Ініціатива йтиме з його сторони, а я завжди буду демонструвати чисто службові стосунки. Можливо, коли рік попрацюю, з кимсь затоваришую. Це нормально, але ці відносини ніколи не стануть панібратськими й не переростуть у такий ранг, що стануть на перешкоді виконанню моїх службових обов’язків. У мене завжди служба на першому місці, а лише потім — особисті стосунки. Зокрема, цю лінію я проводжу з першого дня роботи з начальником обласного управління міліції. Чи розуміє він мене — важко сказати, бо в душу не загляну, але на словах погоджується. Якщо міліції пред’являю претензії, то вони об’єктивні. Це відбувається не тому, що в мене неприязне ставлення до Сергія Піддубного. Мені байдуже, хто очолюватиме міліцію області. Головне, щоб начальник виконував законні вимоги прокурора, а міліція справлялася із завданнями, які на неї покладені.
У суботу я провів семінар зі слідчими прокуратури та запросив співробітників підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю УМВСУ в області, відділ “К” управління СБУ, відділ по боротьбі з корупцією податкової адміністрації. Зробив це тому, що три місяці пройшло, а жодного хабара не виявлено. Я всіх попередив у присутності начальника УМВС в області, що якщо пройде місяць, а зрушень на краще не буде, писатиму подання міністру МВС, що робота міліції розвалена. Проте це не означає, що погано ставлюся до керівника обласної міліції. Горілки з ним не п’ю, бо не було підстав. Рано ще нам збирати застілля.
— За час вашого керівництва Рівненською прокуратурою порушено кілька гучних справ про хабарництво посадових осіб — затримання прокурора Радивилівського району Ігоря Сацика, викриття факту дачі хабара депутату обласної ради Петру Смоліну. Раніше ніхто не затримував чиновників за хабарництво. Скажіть, чи можна очікувати від вас викриття аналогічних зловживань місцевих посадовців і надалі?
— З першого дня, прийшовши сюди, сказав, що стан боротьби з корупцією та хабарництвом на Рівненщині — нікчемний. Журналіст однієї газети написав, що Баганець критикує попередника. Це не відповідає дійсності, бо його прізвища не згадував ні разу. Я просто констатував стан речей. Коли переглянув статистичні звіти, то виявив відсутність результатів у роботі правоохоронних органів. То хіба я повинен говорити, що попередник добре працював? Співучасником того, що було раніше, ставати не збираюся. Кожен несе відповідальність за себе. Я прийшов і дав оцінку, яка є незадовільною, нікудишньою та сказав: пройде рік — і ви подивитися на результати роботи. Здобутки будуть, але не швидко, бо не все залежить від мене. Гучні справи ще попереду, але трішки почекайте.
