Скажімо, у селі Користь Корецького району один із орендарів вирощує… мальви. Відразу й не подумаєш, що цією гарною на вигляд рослиною, яка часто росте на городі чи у квітниках, можна не тільки милуватись, а ще й мати зиск. Дивлячись на одне з полів сільгоспкооперативу “Користівський”, звичайний перехожий буде губитися в здогадках: а що ж там росте? Виявляється, це один із представників виду мальвових — алтея лікарська, так вона називається в фармації.
Цікава передісторія появи цієї рослини на тутешньому полі. Кілька років тому у ці краї, а точніше до сусідніх Самостріл, занадився поляк. Він, будучи в курсі труднощів, з якими стикаються реформовані колгоспи в Україні, зробив пропозицію. На орендованих площах згодом почали сіяти цукрові буряки польської селекції. Якщо закупівельна ціна на гичку видається занизькою не тільки іноземцеві, а й нам, то пристойна врожайність польських буряків компенсувала таку диспропорцію. А пізніше йому вдалось зацікавити керівників сільгоспгосподарств у Самострілах і Користі незвичною для наших країв культурою. Мова йшла про вирощування лікарської рослини нарівні із зерновими чи овочами. Завіз насіння, сівалки польського виробництва, причепили їх до наших тракторів — і вже у травні нова культура почала виганятись у ріст.
Валерій Федорович, головний агроном СВК “Кориcтівський”, показав двогектарну ділянку, яка вирізнялась незвичним фіолетовим кольором квіток мальви-алтеї:
— Не звертайте уваги, що міжряддя лікарської рослини заросли лободою, — заспокоює агроном. — Ми обробили посіви, знищивши однодольного паразита — пирій, після чого алтея швидко підросла, і сусідство з дводольним родичем-лободою їй не шкодить. Підприємця з Польщі цікавлять лише квіточки — їх обривають, складаючи у кошики на плечах. Період цвітіння, а отже і обривання квіток, триває з липня по жовтень-листопад. Наші люди не поспішають приступати до роботи, оскільки бажають, щоб за неї орендар розраховувався одразу — скільки разів нас “кидали” і держава, і непорядні “бізнесмени”…
Від місцевих селян поляк-орендатор чекає лише одного, щоб допомогли йому у зборі врожаю. Голова СВК “Користівський” Віталій Козлюк вважає, що з цим проблем не буде. Адже пан Януш розповідав, що досвідчені збирачі цієї сировини у Польщі зривають до 20 кілограмів квіток за один раз. Працю наших він оцінюватиме по гривні за кілограм, задовольняючись навіть половиною від такого збору. Пан Козлюк вважає, що бажаючі знайдуться — хоч би серед сільських школярів.
Але найголовніше — поляк Януш не ділиться секретом, для лікування яких хвороб вживається ця квітка. Видно, боїться “спеціалістів” з самолікування, котрі можуть за одну місячну ніч обірвати всю плантацію. Або намагається уберегтись від конкурентів, які здатні “винюхати” за кордоном: для чого, куди, і за яку ціну можна здати квіточки алтеї. І тоді б ми згодом побачили на міських базарах приймальників сировини з табличками “Куплю квітки мальви”. Історії про шампіньйони, горіхи, лісові ягоди ми вже чули. Хіба що тільки цвіт папороті не пропонують здавати.
