15 травня 2025 року в межах Днів науки в Національному університеті «Острозька академія» відбувся круглий стіл «Культурний діалог у часи постправди: європейські уроки для України». Захід пройшов у межах Модуля імені Жана Моне «Європейські студії міжкультурної комунікації: досвід ЄС для України» (№ 101126800 — EuCultCom — ERASMUS-JMO-2023-HEITCH-RSCH), який фінансує Європейський Союз.
Модерував зустріч проректор із науково-педагогічної роботи, доктор філософських наук, професор Дмитро Шевчук. Вітаючи учасників, він наголосив, що тема діалогу в контексті постправди є надзвичайно актуальною. За його словами, спікери представляють різні галузі: журналістику, антропологію, етнографію, релігієзнавство та філософію, що дає змогу ширше розглянути проблематику постправди в сучасному світі.
Читайте також: Європейські проєкти реалізують в університеті на Рівненщині
Учасники обговорили російські наративи в міжкультурній комунікації в умовах інформаційної війни, дезінформацію, згенеровану штучним інтелектом, як виклик для міжкультурного спілкування, роль публічних мовників у підтримці ціннісно-орієнтованого культурного діалогу, а також російський інформаційний вплив у Словаччині.
Завідувач кафедри журналістики та PR-менеджменту Роман Шулик зауважив, що тема постправди давно вийшла за межі академічних дискусій і стала частиною повсякденного життя. Саме тому кафедра вважає за потрібне створювати платформи для осмислення цих викликів у міждисциплінарному колі. За його словами, круглий стіл об’єднав фахівців із різних гуманітарних галузей і допоміг глибше зрозуміти, як змінюються комунікація, сприйняття правди та довіра в суспільстві.
«Подібні події — це крок до розбудови критичного мислення та медіаграмотності», — наголосив він, додавши, що ці компетенції важливі не лише для журналістів, а й для всіх учасників інформаційного простору.
Своїми враженнями поділилася помічниця ректора з проєктної діяльності, кандидатка наук із державного управління, доцентка кафедри журналістики та PR-менеджменту Олена Шершньова. На її думку, в умовах війни, інформаційного терору та дедалі більшої втоми суспільства розуміння механізмів постправди стає не лише академічним викликом, а й елементом національної безпеки. Вона зазначила, що круглий стіл дав змогу осмислити постправду як складне соціокультурне явище, яке спотворює реальність, стирає межі між правдою та вигадкою й підриває довіру до традиційних інституцій.
Читайте також: Острозька академія підтвердила високий статус національного науково-дослідного університету
«Такий захід — один із кроків до формування інформаційно стійкого й відповідального громадянського суспільства», — підсумувала Олена Шершньова.
