Відзначати Всесвітній день поезії 21 березня вирішили ще 1999 року на 30-й сесії генеральної асамблеї ЮНЕСКО. Україна ж приєдналася до світу у традиції шанувати віршоване слово на державному рівні у 2004 році.
І саме в цей рік зародився добрий звичай у Національному університеті водного господарства та природокористування в цей день читати не лише поезію українських та всесвітніх класиків, але й представляти власну. Поети-викладачі впевнені, що це лише на перший погляд поезія і наука речі несумісні, а насправді зосередженість, скрупульозність науковця може неабияк пригодитися у мистецтві римувати.
Відкрила літературне читання доцент кафедри українознавства Світлана Гуменюк (Мейта), яка презентувала свою нову поетичну збірку, що стала на рахунку автора є уже п’ятою, «Пора дощів». Збірка вийшла в день народження поетеси, 19 січня, але найбільшим подарунком для поета є зустріч цієї збірки з читачем вживу, вважає автор.
– Вірш – це звичайно таємниця, душевна таємниця, і якщо уже писати, то не кривити душею, – звертається до студентів, молодих поетів Світлана Гуменюк. – І моя «Пора дощів» – це пора печалі, яка все ж може принести радість, світло в життя.
Наступним до залу вийшов іронічний та відвертий, в першу чергу викладач, а вже потім «поет на дозвіллі» доцент кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності Володимир Гнєушев. Ним була презентована власна поетична збірка “Вінок думок”, що вийшла у минулому році, і збірник української поезії «Віллак почуттів», куди редактори включили більше десяти поезій автора.
– Поезія – це моє хобі, не справа життя. Я дуже рано прокидаюсь і саме тоді приходять думки, головне ці думки не заспати. А скільки насправді віршів втрачено у сні. Але, «багатослів’я не пристало тому, хто хоче віршувати досконало», – цитуючи себе, переходить до читання поезії Володимир Гнєушев.
Збірка – це найкраща візитка для поета, адже туди можна вмістити різні вірші, такі ж різні як і життя. Вірші у збірці «Вінок думок» – це гостра, іронічна поезія, яка ввібрала в себе відбірний український гумор, що в часи соціальних та економічних проблем часто переростає в чорний. Та автор не відмовляється і від любовної лірики, світлої поезії, хоч і ставить себе в жорсткі жанрові рамки «шестирядників», «чотири- та дворядників» – поезії в кілька рядків.
У цю літературну годину до слова були запрошені й інші викладачі університету, що представили як власні поетичні здобутки, так і зачитали найкращі вірші своїх колег. Співана поезія звучала у виконанні Лариси Литвиненко, що заграла під акомпанемент гітари власні вірші, та подарувала Володимиру Гнєушеву пісню на рядки його вірша.
Естафету у викладачів перейняли творчі студенти. Так любовною лірикою поділилася студентка факультету землеустрою Вікторія Горбачовська, а вірші на соціально важливу та національну тематику представила студентка Технічного коледжу при НУВГП Ірина Власюк.
